в означеннях
Тлумачення, значення слова «партитура»:

ПАРТИТУ́РА, и, жін. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 92); — Певне, опера трохи затяглася. Кажуть же, новий склад виконавців, незавчені партитури (Іван Ле, В снопі.., 1960, 123);
//  Нотна книга із записом усіх партій такого твору. Із специфічно диригентських дисциплін слід назвати такі: тактування, читання партитури (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 4); Тільки прибув він [учитель] у село, повиймав та порозкладав у своїй квартирі книжки, камертони та всякі партитури — зразу закипіла робота (Степан Васильченко, I, 1959, 135);
//  Програма яких-небудь дій виконавця у драматичному спектаклі. Можна було б скласти цілу партитуру пластичних виразів найрізноманітнішої гами почуттів у різних ролях Саксаганського (Минуле українського театру, 1953, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 78.

Коментарі (0)