в означеннях
Тлумачення, значення слова «парубкувати»:

ПАРУБКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Бути парубком (у 1 знач.). Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють (Марко Вовчок, I, 1955, 72);
//  Вести парубоцьке життя. Відколи парубкував [Зінько], тільки одна дівчина й припала йому була трохи до вподоби — то була вбога сирота, наймичка Левантина (Борис Грінченко, II, 1963, 324); Вони давні приятелі; разом парубкували, разом навіть одружувались (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 12);
//  Весело проводити час, гуляти в колі молоді. Ідучи стежками, обніжками, біля сусіднього села, куди не раз ходив парубкувати, помічав він якусь метушню (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 719);
//  перен. Поводити себе, як парубок: гуляти, залицятися до жінок і т. ін. Часом таки й не витримає — дорікне: — І де твоя совість, Юхиме! Дома жінка хвора.., а ти ось парубкувати зо мною (Андрій Головко, II, 1957, 191).

2. Бути нежонатим, неодруженим. Ой, час би, Грицьку, нам, ой, час пошануваться: Не все ж нам, братику, не все парубкувать (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 125); — Жінку маєш? — цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати. — Парубкую, — відповів Василь неохоче (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 268).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 80.

Коментарі (0)