в означеннях
Тлумачення, значення слова «паруючий»:

ПАРУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до парувати 1. Купа гною все ще тулилась до стайні, тепер чорна і паруюча після дощу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 397);
//  у знач. прикм. Доки одні реєструються, інші вже несуть звідкись казанки з паруючим окропом (Олесь Гончар, II, 1959, 177); На столі вже стояли паруючі млинці (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 82.

Коментарі (0)