в означеннях
Тлумачення, значення слова «паша»:

ПА́ША, і, жін.

1. Трава на пасовищі, що служить кормом для худоби. Мокро ще в полі, нема для худоби ще паші на лузі (Іван Франко, XIII, 1954, 306); Поїде [полковник] собі, а ти вирощуй м'ясо на безводній землі, де навіть зелена паша перестала рости (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 27);
//  Свіжоскошена трава, призначена для годівлі худоби. [Гаврило:] Треба б худобі паші підкинуть, до млина пшеницю одвезти (Марко Кропивницький, IV, 1959, 152); Баба взяла в руки налигач, підвела воли до воза, де лежали вчорашні переїди, і пішла до клуні, очевидно, за пашею (Михайло Стельмах, I, 1962, 425).

2. Те саме, що пасовище. Хлопці [пастухи] на паші Чи косарі Сіли до каші Серед ріллі (Павло Грабовський, I, 1959, 72); Все — ліси твої [землі] і паші, Гір підхмарні перевали — Все вмістилось в душі наші, І вони широкі стали (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 171).
 Пускати (пустити, гнати, виганяти, вигнати і т. ін.) на пашу — пускати пастися (худобу або птицю). Розкинули [стрижії] біля амбарів шатра для дітей, пустили коней на пашу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 152); [Карпо:] Одначе мені пора вже волів на пашу гнати! (Марко Кропивницький, II, 1958, 120); — Катінка, — гукнув піп басом. — Вижени гуси на пашу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 225); Ходити (бути і т. ін.) на паші — пастися (про худобу). — Уявіть собі — глушина, дикий степ, сонце. Цілі косяки кобил з лошатами ходять на паші (Юрій Яновський, II, 1958, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 104.

Коментарі (0)

ПАША́, і, чол. Почесний титул найвищих військових і цивільних урядовців в Османській імперії, султанській Туреччині, Єгипті і деяких інших мусульманських країнах (зберігся в Йорданії, Лівії та Судані), а також особа, що має цей титул. Цариця звеліла всім пашам привести своїх дочок в садок, щоб син подивився на їх [них] (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 18); Графиня, ласкаво посміхаючись, пояснювала: — Цю чашу придбав ще мій покійний прадід у якогось полоненого паші (Олесь Донченко, III, 1956, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 104.

Коментарі (0)