в означеннях
Тлумачення, значення слова «паща»:

ПА́ЩА, і, жін. Рот звіра, риби і т. ін. Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 16); Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56); Широка паща [щуки] з великою кількістю гострих, загнутих всередину зубів добре вдержує слизьку здобич (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 77);  * У порівняннях. Рана ятрилася, бліда і в'яла, як паща сонної риби (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 266);
//  зневажл. Великий і некрасивий рот людини. Йоганн раптом починає реготати. З його пащі рветься злість на всіх (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 190); Він [Пелехатий] напружив могутні м'язи своїх щелеп, відкрив пащу, хотів був завити низьким вовчим басюрою, але поборов це дурне бажання (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 13);
//  перен. Темний, зяючий отвір у чому-небудь. Здорова піч, роззявивши чорну пащу, дихала теплом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Беруть руду, кладуть у піч — в огненні пащі домен (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 105.

Коментарі (1)