в означеннях
Тлумачення, значення слова «паскуда»:

ПАСКУ́ДА, и, жін. і чол.

1. лайл. Погана, мерзенна, підступна людина. Не серед бою ти поліг, А згинув від паскуди, Що потаємно підстеріг Та ніж загнав у груди (Павло Грабовський, I, 1959, 415); — Ану, посмій тільки вдарити! — А то що, дивитимусь на тебе, отаку паскуду? (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 11);
//  тільки ж. Жінка легкої поведінки. — Тягається перед вінцем по паничах та ще й не винна?.. Геть, паскудо!.. Он молодий подякує тобі за паничівську ласку, — залящала фурія (Любов Яновська, I, 1959, 327).

2. збірн., вульг. Те саме, що паскудство 1. Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? Чи ніколи й не жив я з нею, живучи 3 людьми в паскуді, опаскудив І душу чистую?.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 262).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 86.

Коментарі (0)