в означеннях
Тлумачення, значення слова «пасмо»:

ПА́СМО, а, сер.

1. Пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого. Від часу до часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Леся Українка, III, 1952, 603); Катерина зриває з голови хустку, і дівчина примічає на її косах сиве пасмо (Василь Кучер, Вогник, 1952, 76); Перехилилася [Сахно] через стіл, ..шукаючи його холодного, байдужого погляду. Не знайшовши його за пасмами густих чорних брів, вона люто скрипнула зубами (Юрій Смолич, I, 1958, 61);
//  Пучок з великої кількості довгих або переплутаних травин, гілок, стебел і т. ін. Ось пасма з верб схилились до води, Любуючи у глибину прозору (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 200); Артьомов відкинув пасмо сіна, натрусивши на шинель сухої трави (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 193);
//  перен. Про те, що тягнеться довго або безладно в просторі й часі. Перед нею пустиня розлога, Через ню, наче пасмо проклять, безконечна, заклята дорога (Іван Франко, XIII, 1954, 404); Яшко — дома. З кутка в куток снував він по діагоналі, думи сумні на тисячу пасом! (Андрій Головко, I, 1957, 157).

2. перен. Довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь. Пишний Босфор майнув золотим пасмом з мечетями, мінаретами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Порізана на пасма, закружляла земля. Наче живі, чудно відскакували осторонь хати, клуні (Михайло Стельмах, II, 1962, 365); Помалу пленталися шляхом і дивилися собі під ноги. На заплутані пасма колій у грязюці, на хитре цяцьковання безлічі чиїхось ніг (Андрій Головко, I, 1957, 121);
//  Смуга диму або клапоть туману, хмар і т. ін. Летять по небу пасма хмар — рештки нічних страховищ (Юрій Яновський, IV, 1959, 84); Він же здалеку глянув на неї, обплетену білими пасмами завірюхи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 238);
//  Смуга чого-небудь (проміння, іскор і т. ін.), що розходиться пучком з одного центра. Гаряче проміння [сонця].. лягло на зеленій крутій горі довгими золотими пасмами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 20).

3. Витягнутий, невисокий пагорб або група таких пагорбів; невеликий гірський кряж. Гірські пасма — наближені одна до одної гребеневі гори, поділені.. вузькими долинами (Курс загальної геології, 1947, 39); За триста-чотириста метрів від того місця, де стояли лижники, здіймалося пасмо горбів, закриваючи внутрішню частину острова (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 73).

4. Певна кількість ниток, прядива. Одержане волокно теж сортують. Добирають однакові пасма за довжиною, кольором, міцністю, чистотою обробки (Хлібороб України, I, 1966, 25); Мати неодмінно звірить, скільки мичок взяла, скільки пасом принесеш (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1957, 14);
//  заст. Одна з частин, на які поділяється міток пряжі. Прядиво на Полтавщині міряли на чисниці. Вона має три нитки, 10 чисниць становили пасмо (30 ниток), 10 пасом звались десятком, 20 — півмітком (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 88.

Коментарі (0)