в означеннях
Тлумачення, значення слова «пасти»:

ПАСТИ 1, су, сеш, недок.

1. перех., рідко неперех. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Тарас Шевченко, II, 1963, 38); Я все була у роботі та роботі: коли не гусей пасла, то шила; коли не шила, то пряла (Панас Мирний, I, 1954, 71); Спершу не з якою охотою пішов був Артем до отари. Але скоро звик і до овець, і до степу, де пасли, і до діда-чабана (Андрій Головко, II, 1957, 212);  * Образно. Я — добрий вітер, я пасу вам хмари На голубих лугах ясного неба (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 18).
Де Макар телят пасе — дуже далеко; невідомо де. Дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе! (Панас Мирний, IV, 1955, 352); Пасти задніх — бути позаду, відставати, поступатися у чомусь. [Пріська:] Що захоче Никодим, то так і буде, навіть і Пилип Дорофейович при них вже став пасти задніх (Карпенко-Карий, I, 1960, 455); Юнацтво, захоплене почином старших, виявляло варті зачудовання намагання не тільки не пасти задніх, а й переганяти своїх батьків (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 352); Пасти очима (оком, зором) кого, що, на кого—що, за ким—чим і без додатка — дивитися пильно, не відриваючи очей, погляду від кого-, чого-небудь. Сіла [Одарка] оддалік, руки склала, сидить нерухома, та пасе нас очима... (Марко Вовчок, VI, 1956, 263); Вона пасла очима за найменшим рухом свого Петра: боялася сказати якусь дурницю (Григорій Косинка, Новели, 1962, 147); Та, хоч оба ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (Іван Франко, XIII, 1954, 290); Пасти [очима] пташок (ластів'ят) і т. ін. — бездумно або безнадійно втуплюватись у кого-, що-небудь. — Он гляньте краще на той табун диких гусей, — аж злість бере, що не можна дістати.. — А ви все ще, колего Рудик, мов кіт той, пасете очима пташок? Плюньте на це діло... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 196); — Не можу терпіти людей, що з ідіотською усмішкою пасуть ластів'ят, в той час коли йдеться про такі речі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 43); Пасти очі на що — прагнути заволодіти чим-небудь, зазіхати на щось. — Ґрунтика не продавай, бо вже отой Петренко пасе на його очі, ні за що не продавай... (Степан Васильченко, Вибр., 1944, 113).

2. неперех., діал. Пастися. Тут ущипне [вівця] травку, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина (Іван Франко, IV, 1950, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 90.

Коментарі (0)

ПАСТИ 2, паду, падеш. Док. до падати 1—5, 7—9, 11. Осінні морози пали — вечори й ранки стали морозити (Марко Вовчок, I, 1955, 363); Ось-ось паде блискавиця, ось-ось ударить грім (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 134); Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Далі пав [Наум] перед образами навколішки і моливсь (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 87); Я пав духом на час, я заслаб в самоті, Весь погнувся під горя вагою (Павло Грабовський, I, 1959, 381); Один дощик об Миколі Випав в ранню добу... Тут ще пошесть престрашенна Пала на худобу... (Іван Манжура, Тв., 1955, 44); А до того ще й голодний рік настав, — дощів, кажуть, не було до самого Петра; яка була скотина, пала за літо (Данило Мордовець, I, 1958, 42).
Ні сісти ні пасти див. сідати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 90.

Коментарі (0)