ПАСИ́ВНО. Присл. до пасивний 1. Васюта останнім часом зовсім не пасивно спостерігав назрівання цього конфлікту (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 92); Тварини не виробляють знарядь праці. Вони лише пасивно пристосовуються до природи (Логіка, 1953, 6).
ПАСИ́ВНО. Присл. до пасивний 1. Васюта останнім часом зовсім не пасивно спостерігав назрівання цього конфлікту (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 92); Тварини не виробляють знарядь праці. Вони лише пасивно пристосовуються до природи (Логіка, 1953, 6).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 85.