в означеннях
Тлумачення, значення слова «пасивний»:

ПАСИ́ВНИЙ, а, е.

1. Неенергійний, бездіяльний, байдужий до оточуючої дійсності. Ці пани були якісь пасивні й байдужі до тих тогочасних справ (Нечуй-Левицький, I, 1956, 621); Драгоманов ніколи не займав позиції пасивного спостерігача. Він завжди знаходився у вирі подій (Українська літературна критика.., 1959, 203);
//  Позбавлений активної, діяльної основи. Моя любов більш активної, ніж пасивної натури (Леся Українка, V, 1956, 137); На зміну дещо пасивним музичним образам пісень минулої епохи у піснях пролетарського періоду з'являються активні, закличні інтонації (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 28);
//  Зумовлений діяльністю, активністю або впливом кого-небудь іншого. Треба тут додати чогось більше резоннішого, ніж уговори матері, та пасивної з боку її згоди (Панас Мирний, V, 1955, 424); Таня брала в розмові пасивну участь. Вона тільки відповідала, нічого сама не запитуючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 351).
Пасивне виборче право, політ. — право громадян бути обраними до представницьких органів держави.

2. фін. Стос. до пасиву (у 2 знач.). Пасивні банківські операції.
Пасивний баланс див. баланс.

3. лінгв. Стос. до пасиву (у 3 знач.). Пасивні дієприкметники показують дієслівну ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета чи особи (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 330);
//  В якому вжито пасив (у 3 знач.). Пасивним зворотом мови називається речення, в якому присудок виражений пасивним дієприкметником з непрямим додатком в орудному відмінку (Граматика української мови, II, 1957, 40).
 Пасивний стан — те саме, що пасив 3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 85.

Коментарі (0)