в означеннях
Тлумачення, значення слова «патент»:

ПАТЕ́НТ, у, чол.

1. Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. В 1784 р. Уатт одержав патент на винайдену ним парову машину (Фізика, II, 1957, 64);
//  перен. Про чиєсь виключне право на що-небудь. Доводилося колись уже говорити, що сорок літ пропрацювати в театрі взагалі — це вже патент на «великомученика» (Остап Вишня, I, 1956, 243).

2. Свідоцтво на право займатись торгівлею, промислом і т. ін. — А патенти промислові є у вас на два підприємства? (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 74); Варчук зараз орендує млини, Січкар має патент на парню, а Созоненко переробив і переіменував свою крамницю в трест (Михайло Стельмах, II, 1962, 297).

3. заст. Документ про присвоєння чину, сану, звання, вченого ступеня і т. ін. Біля кіота висіла в рамці якась грамота. Підійшовши я прочитав: це був патент на чин прем'єр-майорові Качалову (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); Сашкові видали патент на чин поручика і наказ про зарахування його учнем кадетського корпусу (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 92.

Коментарі (0)