в означеннях
Тлумачення, значення слова «патериця»:

ПАТЕРИ́ЦЯ, і, жін.

1. Довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі. — Де гроші, блюдолизе, — кричав ватажко, махаючи здоровенною патерицею (Іван Франко, III, 1950, 151); Тупцявся по хаті Матвій, роздратовано гупаючи патерицею об долівку (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 26).

2. Жезл як ознака вищих християнських та деяких інших священнослужителів, а також символ влади взагалі. Чернець мій встав, Надів клобук, взяв патерицю, Перехрестився, чотки взяв... (Тарас Шевченко, II, 1953, 38); Стоїть пам'ятник командорові — велика статуя з командорською патерицею в правиці (Леся Українка, III, 1952, 390); Запрошувати на весілля.. повинні були неодмінно з ціпками в руках.. Палиця в руках батька була, виявляється, не просто ковінькою, а — патерицею, посохом глави роду і символізувала необмежену владу батьків (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 93.

Коментарі (0)