ПАТРІАРХА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до патріархату. В неолітичну епоху були .. підготовлені умови для першого великого суспільного поділу праці та переходу від матріархальної організації суспільства до патріархальної (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 38).
2. перен. Який залишається вірним старим традиціям,
відповідає їм. Він із давнього, патріархального життя
перейшов у нове, незвісне [невідоме] його дідам і
прадідам (Іван Франко, IV, 1950, 28); Його дружина, зовні ще міцна
жінка, звичайно, як годиться в дещо патріархальній
родині, прийняла гостю (Ле і Левада, Південний захід, 1950,
86);
// Такий, як у старі часи, в старовину; застарілий.
— Ми.. в цих патріархальних сукнях поставали схожі
на якихсь святих преподобниць! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 196);
// Простий, нехитрий, вільний від умовностей.
Буржуазія скрізь, де вона досягла панування, зруйнувала
всі феодальні, патріархальні, ідилічні відносини
(Маніфест комуністичної партії, 1947, 19).
3. Такий, як у патріарха, який пагадує патріарха. Сивий дідок патріархального вигляду підвівсь і пішов назустріч (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 41).