ПАТРО́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до патрон 2 1. То була
засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська
гвинтівка у спеціальній видовбині (Юрій Яновський, I, 1958, 335);
// Признач. для патронів. На повитих мороком вулицях
не припинявся рух: гуркотіли патронні повозки,
проскакували кудись верхівці (Олесь Гончар, II, 1959, 399);
// Який
виготовляє патрони. Патронний завод;
// Який
заряджається патронами. Патронна гармата.
2. До складу якого входить патрон (дав. патрон 2 2).
Патронний верстат;
// Який здійснюється за
допомогою такого патрона. Вибір револьверного верстата при
патронній роботі, тобто при обробці окремих
заготовок, закріплених в патроні, проводять за найбільшим
діаметром оброблюваного виробу (Технологія різального інструмента, 1959, 122).