в означеннях
Тлумачення, значення слова «пауза»:

ПА́УЗА, рідко ПАВЗА, и, жін.

1. Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. — Ну, кажи мені сам, що маю з тобою зробити? Посадить у тюрму?.. Пауза. Тупо дивиться зв'язаний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 258); — Я вам одверто кажу.. (По павзі). Жаль, дуже жаль мені вашого сина (Гнат Хоткевич, I, 1966, 172); Кожне речення, тобто висловлювання, що виражає закінчену думку, обов'язково відділяється на письмі крапкою, а в усній мові паузою (Художнє читання.., 1955, 95).

2. перен. Взагалі проміжок, зупинка у чому-небудь, між чимсь. Тут все йде дощ, але з паузами (Леся Українка, V, 1956, 357); У двері хтось постукав.. Після короткої паузи грюкання повторилось (Петро Панч, В дорозі, 1959, 72); На усій землі широкій Лягла вечірня каламуть. І те, що просто зветься — спокій, На фронті паузою звуть (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 147);
//  зах. Перерва між уроками в школі. Далі, на паузах, виходячи зі школи або перед початком години, ми заходили в розмови (Іван Франко, IV, 1950, 226).

3. Перерва в дії, у мові дійових осіб і т. ін. як засіб сценічної виразності, психологічного ефекту. [Орест:] Нащо ви се говорите! (Пауза). Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу (Леся Українка, II, 1951, 43); Тут Хрєнов підняв грубезний палець і зробив артистичну паузу, щоб перевірити враження (Олександр Довженко, I, 1958, 448).

4. Ритмічно впорядкована перерва у звучанні музичного твору або якої-небудь його частини і значок на позначення цієї перерви. Дуже часто трапляється, особливо в творах поліфонічного характеру, що не всі хорові голоси, співають одночасно, разом. Деякі з них співають у той час, коли інші витримують паузу (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 106); Грав оркестр. У паузах чутно — рявкали автомобілі ген за вокзалом (Андрій Головко, I, 1957, 59).

5. Перерва у розмірі вірша, звичайно пропуск ненаголошеного складу.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 99.

Коментарі (0)