в означеннях
Тлумачення, значення слова «павич»:

ПАВИ́Ч, а, чол.

1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).

2. Самець пави (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 7.

Коментарі (0)