в означеннях
Тлумачення, значення слова «пазур»:

ПА́ЗУР, а, чол. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох тварин і птахів; кіготь. Своїми острими пазурами впився Кіт Кабанові в хвіст і почав гризти його зубами (Іван Франко, IV, 1950, 90); По стернях розгулювало гайвороння, гребло своїми залізними і гострими пазурами крем'янисту, висохлу землю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 398);  * Образно. Страшна маячлива війна продовжувала ще жити тут, не випускала нещасних людей із своїх пазурів (Олесь Гончар, II, 1959, 132); Напровесні випав ще сніг, і мороз послабив свої цупкі пазури (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 147);  * У порівняннях. Ще й пальці в його [пана] довгі та сухі, як пазури (Нечуй-Левицький, III, 1956, 260); Що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами, — в кров? (Андрій Головко, II, 1957, 153);
//  перев. мн. Довгі, гострі нігті на пальцях людини. Ухопила [жінка] мене рукою своєю, як лід, холодною рукою з гострими чорними пазурами (Панас Мирний, IV, 1955, 332); Маріуца зігнулась, наче вклонилась Раду, та зараз підскочила і всіма десятьма пазурами повела по його блідому виду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374).
Запускати (запустити) пазури в що; Простягати (простягти) пазури до кого — чого, рідко на кого — що — завдавати кому-небудь болю, страждань, намагаючись підкорити собі, своєму впливові і т. ін. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час Та й запустить Пазури в печінки, — І не благай (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Її чиста душа не могла примиритися з мерзотністю тіуна. До неї він простяг свої паскудні пазури, хотів збезчестити (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 37); — Сину, бачу ти Знов сумніву гадюці піддаєшся! Знов пазури на ум твій простяга Той темний дух! (Іван Франко, XIII, 1954, 287); Показувати (показати, випускати, випустити і т. ін.) пазури: а) виявляти злобу, злі наміри. Але, влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 242); б) виявляти норовистість, непокірливість. Вона лишилася віч-на-віч з цим самотнім, дикуватим парубком. Смирний-смирний, а дивись і випустить пазури (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 135); Потрапляти (потрапити) в пазури; Опинятися (опинитися) в пазурах кого, чого — ставати залежним від кого-, чого-небудь, підлягати, підкорятися комусь, чомусь. Але якщо Солод потрапив у лапи Колобродова, то Колобродов з часом опинився в пазурах Солода (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 92); Ховати (сховати) пазури — приховувати злобу, злі наміри. Дорн сховав пазури, м'якою лапкою намагаючись обдурити Крайнєва (Вадим Собко, Граніт, 1937, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 15.

Коментарі (0)