в означеннях
Тлумачення, значення слова «печаль»:

ПЕЧА́ЛЬ, і, жін.

1. Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби. Іноді така печаль Обступить душу, аж заплачу (Тарас Шевченко, II, 1963, 228); — Чи місяць світить, чи сонце гріє, на моєму серденьку туга та печаль (Нечуй-Левицький, II, 1956, 241); В голосі її звучала печаль (Гнат Хоткевич, II, 1966, 264); — Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? — І розридалася дівчина (Степан Руданський, Тв., 1956, 79).

2. розм. Те саме, що клопіт. [Геннадій:] Ні, тільки до моря їдьте, тільки до моря. Там же така благодать! І водичка, і сонечко, і… ніякої тобі печалі… (Захар Мороз, П'єси, 1959, 259).
 Не твоя (його і т. ін.) печаль — те саме, що Не твій (його і т. ін.) клопіт (див. клопіт). [Сторчак:] На мотоциклах катаєшся! Вилетиш колись з тієї коляски… [Мар'яна:] Не твоя печаль (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 346.

Коментарі (0)