в означеннях
Тлумачення, значення слова «печера»:

ПЕЧЕ́РА, и, жін.

1. Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. Вони [рибалки] виносили свої човни, що були сховані в тій кам'яній печері од негоди (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Печери — це перші житла людей. Тут наші предки знаходили захисток від негоди і ворогів, тут відправляли магічні обряди (Наука і життя, 4, 1968, 20);  * Образно. Після чікагських печер стандартний будинок здався Марії палацом (Натан Рибак, Час, 1960, 85);  * У порівняннях. Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами, немов чорні печери пороззявляли свої роти (Панас Мирний, III, 1954, 261).

2. діал. Заглибина під берегом річки. Риба почала ховатися в найглибші місця та печери для зимівлі (Іван Франко, VIII, 1952, 78); — А риба, каже [Грицько], так і черкається об ноги, а раків-раків, — так тілько руку у печеру засади — заразом з півдесятка так і витягнеш (Панас Мирний, I, 1954, 244).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 347.

Коментарі (0)