в означеннях
Тлумачення, значення слова «печінка»:

ПЕЧІ́НКА, и, жін.

1. Внутрішній орган людини та хребетних і деяких безхребетних тварин — залоза, що вироблне жовч, а також відіграє важливу роль у загальному обміні речовин організму. Печінка — найбільша залоза людського тіла. Вона займає правий верхній кут живота (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 94); В печінці кашалота, що важить близько 400 кілограмів, міститься стільки ж вітамінів, скільки у 100 тоннах вершкового масла або у п'яти мільйонах штук яєць (Знання та праця, 5, 1966, 17); Поправляюсь потроху, серце і печінка стали меншими, пульс добрий, краще їм (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 445); До лиха я набув болячок за життя: печінка дошкуляла, ревматизм нагадував про льодовий океан (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 257);
//  Цей орган деяких тварин і птахів як продукт харчування. Надя,.. насипаючи суп у тарілку братові, спиталася, чи він любить курячу печінку (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 351).

2. тільки мн.: печінки, нок, розм. Взагалі про внутрішні органи; нутрощі. — Так замерз у тій гаспидській чорній, що трохи душі не витрясло, аж печінки підкидаються... (Панас Мирний, I, 1949, 313); Залізла [Андрієві] колька у груди, вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 37).
Витрясти печінку (печінки) див. витрясати; В'їстися (уїстися) в печінки див. в'їдатися; Дозолювати (допікати і т. ін.) до живих печінок — те саме, що Доїдати (доїсти, допікати, допекти, рідко доторкати) до живих печінок (див. живий). Христя звідала на своїм віку нетрохи нужди та лиха через людську неправду... Дозолила вона їй до самих живих печінок... (Панас Мирний, II, 1954, 190); За печінки бере (брало) див. брати; Надсадити печінки — пошкодити або відбити внутрішні органи; У печінках сидіти — набриднути, надокучити, остогиднути кому-небудь. — Та вже й посадило той горб [на дорозі], неначе оту гулю на твоїй лисині, куме! Вже той каторжний горб сидить мені отут у печінках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); [Ганна:] Та киньте своє читання! В печінках уже сидить. Чуєте, чи вже позакладало? (Микола Куліш, П'єси, 1960, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 348.

Коментарі (0)