Словник української мови

ПЕГМАТИ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до пегматит. В 30-х роках на Волині, на північ від міста Житомира, були відкриті пегматитові жили в так званих коростепських червоних гранітах (Наука і життя, 8, 1961, 34);
//  Власт. пегматиту. Пегматитова структура [граніту] виявляється в тому, що у кварц проростають великі кристали ортоклазу (Курс загальної геології, 1947, 62);
//  Признач. для переробки пегматиту. Пегматитовий завод.