в означеннях
Тлумачення, значення слова «пелюстка»:

ПЕЛЮСТКА, и, жін.

1. Окремий листок із віночка квітки. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила (Леся Українка, I, 1951, 151); Рожеві пелюстки на вишні тремтять у вранішній росі (Микола Терещенко, Ужипок, 1946, 105); Квітка [гороху] складається з п'яти пелюсток: верхньої — прапорця, двох бокових — весел, або крил, і двох нижніх, що утворюють так званий човник (Зерн.-боб. культури, 1956, 14);  * Образно. Тоді, як ще листя зелене було, Як трави стояли і квіти пахтіли, Кудись несподівано сонце зайшло І білі пелюстки снігів полетіли (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 82);  * У порівняннях. Уста розтулені коралями красніють, І зуби перлами добірними біліють, А щоки — як троянд рожеві пелюстки (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 122).

2. рідко. Листок капусти. Ніна.. якийсь час стояла на порозі кухні, стежачи за служницею, що хутко-хутко краяла на столі білі пелюстки капусти... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 232).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 114.

Коментарі (0)