в означеннях
Тлумачення, значення слова «пеніцилін»:

ПЕНІЦИЛІ́Н, у, чол. Лікувальний препарат — антибіотик, який одержують з культур плісеневого ґриба; застосовується при лікуванні ряду хвороб, пов'язаних з гнійно-септичними процесами. Ряд антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин, синтоміцин, левоміцетин і т. ін.) виявилися досить сильною зброєю в боротьбі проти деяких небезпечних для життя людини інфекційних хвороб (Наука і життя, 9, 1956, 17); — Ми впорскували їй пеніцилін, збили температуру до нормальної (Олесь Донченко, V, 1957, 433).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 116.

Коментарі (0)