в означеннях
Тлумачення, значення слова «пень»:

ПЕНЬ, пня. чол.

1. Нижня частина стовбура дерева, яка залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін. Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Дуби вмирають. Та й по смерті Коріння їхнє розпростерте За рідну землю пні тримає, Немов і смерті в них немає (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 16);  * У порівняннях. Лисиця так мовля Ослові: — Дивися, як там Лев здиха,.. Мабуть, його ввесь світ боявся... Тепер лежить, неначе пень, І ніч, і день (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 15);
//  перен., розм. Про нерозумну або байдужу до всього, до всіх людину. Велик пень, та дурень (Номис, 1864, № 6341).
До пня — цілком, повністю, дощенту. [Ярослав:] Встає полків залізная стіна, Щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (Іван Кочерга, Я. Мудрий, 1951, 115); Зайнялась і згоріла до пня хата (Вітчизна, 3, 1964, 210); На пні — у нескошеному вигляді (про хліб, трави); незірваний (про овочі, плоди). Люди вкрили панський лан і хапали панське жито, а людське стояло на пні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185); Насіння [соняшника], доспіле на пні, важке, жирне, мов волоський горіх (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 335); Коли плоди доспівали, їх продавали на пні крамарям (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 92); Стояти (сидіти) як пень — стояти (сидіти) не рухаючись, бездумно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень, Не розшолопає — чи ніч, чи день... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 113); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 74); Через пень колоду (пень-колоду) [валити] — як-небудь, недбало робити що-небудь. Чи вже ж через пень-колоду валити! (Номис, 1864, № 5253); — Як я вчився? Так, через пень-колоду. Де вже про медаль думати (Олесь Донченко, V, 1957, 504); Як на пню стати; Як на пень з'їхати — упертися, затятися. От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок, I, 1955, 112); Як пень — виражає повноту якої-небудь якості, стану і т. ін. Дурний, як пень (Номис, 1864, № 6230); Були Троянці п'яні, ситі, Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень (Іван Котляревський, I, 1952, 78); Як до котрого обізвешся, то він тобі мовчить, як пень (Леся Українка, I, 1951, 407); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий, як пень, Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144).

2. розм. Те саме, що пеньок 2. Верхня його губа, накрита пристриженим.. вусом, піднеслася трохи від долішньої і відслонила чотири пні передніх зубів (Марко Черемшина, Тв., 1960, 99).

3. діал. Вулик. Зразу за колгоспним двором починається сад — на сотні гектарів, у саду пасіка — на тисячу пнів (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 117.

Коментарі (0)