в означеннях
Тлумачення, значення слова «перчити»:

ПЕРЧИ́ТИ, чу, чиш, недок., перех.

1. Сипати перець у страву, посипати, приправляти перцем. Він сідає.. за стіл, очікує сніданку і незабаром зі смаком перчить картопляну юшку (Михайло Стельмах, II, 1962, 297); Помідори ріжуть кружальцями, поливають оцтом, солять, перчать і посипають зеленою цибулею (Українські страви, 1957, 37);  * Образно. Він краяв хліб, підсовував страви, перчив їх жартами і ніби аж був радий, що зібрав за столом таке товариство (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 117).

2. перен., розм. Лаяти кого-небудь. — Он як він її перчить. Молодець! Не приворожила, значить, вона його ні зіллям наговірним, ні іншими чарами (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 268).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 336.

Коментарі (0)