ПЕРЕБЕ́НДІ, бендь, мн., розм. Те саме, що балаканина. Сходитися на перебенді — збиратись потеревенити, побалакати. Так марудно сидіти самому, чи панотцеві, чи панові, — і сходились іноді на перебенді (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 5).
ПЕРЕБЕ́НДІ, бендь, мн., розм. Те саме, що балаканина. Сходитися на перебенді — збиратись потеревенити, побалакати. Так марудно сидіти самому, чи панотцеві, чи панові, — і сходились іноді на перебенді (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 5).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 122.