ПЕРЕБІ́РЧИВИЙ, а, е. розм. Те саме, що перебірливий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві та фудульні (Іван Франко, III, 1950, 117).
ПЕРЕБІ́РЧИВИЙ, а, е. розм. Те саме, що перебірливий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві та фудульні (Іван Франко, III, 1950, 117).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 127.