в означеннях
Тлумачення, значення слова «перебирати»:

ПЕРЕБИРАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕБРАТИ, беру, береш, док.

1. перех. і без додатка. Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все або багато чого-небудь. Після вечері Онися одчинила здорову скриню.. й почала перебирати та складати сорочки, наволочки, простирадла, сувої полотна, привезені од матері, й ті, що понаносили приданки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Цілими днями копаються ті люди [археологи] на кургані, перебирають кісточки якихось далеких предків (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 272); Учора вона перебрала усі папери, що зосталися після покійного і нічого не знайшла (Панас Мирний, V, 1955, 427);
//  Сортуючи, відбирати придатне для вжитку. По обіді вона перемивала масло, перебирала крашанки, солила сир, важила, міряла (Любов Яновська, I, 1959, 216); Все насіння кукурудзи ретельно перебрати, просушити і зберігати в спеціально обладнаних приміщеннях (Колгоспник України, 1, 1957, 2).

2. перех. Доторкуватися до частин, складників чого-небудь, перехоплюючи їх пальцями одне за одним, по черзі. — Як заговориться, як обіпреться рукою об голову та пальцями перебира своє волосся, чорне, як смоль, та м'якеньке, як шовк... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 327); Ганка сидить на своєму камені, вдивляється в далечінь, перебирає в руках намисто і тихо наспівує журливу пісню (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 135); А кобзар потяг кобзу, притулився до неї, як козак до коханої, і перебрав пальцями струни (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 231);  * Образно. Ледь-ледь перебирає листя одинокої берези на околиці лісу невиспаний вітерець (Володимир Бабляк, Виїдн. сад, 1960, 265).

3. тільки недок., неперех., чим. Робити якісь одноманітні, однакові рухи чим-небудь. Грицько.. манив до себе дитину, а воно.., перебираючи ручками і держучися за лавку, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька (Ганна Барвінок, Опов., 1902, 165); Карий кінь нетерпляче перебирав ногами (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 9); Надимався — щоки, мов пузирі, пітнів, перебирав губами, але нічого не можна було зрозуміти (Яків Баш, Надія, 1960, 58).

4. перех., перен. Уявляти, згадувати, відтворювати в пам'яті послідовно все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Катруся почала в голові перебирати тих парубків, які могли б її посватати (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 134); Довго не спали. Перебирали події сьогоднішнього дня (Андрій Головко, I, 1957, 147); А Нимидора сидить та й сидить, в котрий уже раз перебирає життя своє удовине (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 47); Він перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 133); «Невже якийсь пес довідався про листівки?» Роман блискавично перебрав у пам'яті всі стежки й дороги, які сходив уночі. Ніде ж ні лялечки не було (Михайло Стельмах, I, 1962, 463);
//  Послідовно переглядати, оцінюючи кого-, що-небудь, вирішуючи щось. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний, IV, 1955, 203); Пригадували прикмети, з яких можна пізнати відьму, перебирали всі способи на неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 264); Потім ми перебрали професії, на які я мав право претендувати в моєму становищі (Юрій Яновський, II, 1954, 80).
По кісточках перебирати див. кісточка.

5. тільки недок., неперех., ким, чим і без додатка. Проявляти розбірливість у чомусь, бути вередливим, поводити себе капризно. [Наталка:] Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (Іван Котляревський, II, 1953, 20); Дякуючи тому, що в неї є на цей раз припасені гроші, вона може перебирати, «вередувати» та повагом шукати такого місця, що відповідало б її бажанням (Любов Яновська, I, 1959, 260); Недаром прості люди кажуть: хто їсть мало та ще й перебирає, той не робітник, а казна-що (Петро Колесник, Терен.., 1959, 190).

6. тільки док., перех., розм. Беручи поступово, в декілька прийомів, забрати все або велику кількість чого-небудь. — Та й перебрав же, вражий син, до гаспида грошей, і пообманював таки.. і токового, і деяких прочих [інших] приказних (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 244); Котрий же з тих сержантів — його суперник? .. Той — не той, і той ніби не той... Мабуть, отой циганкуватий, що газиком до робкоопу щотижня підскакує якраз за гуталіном — весь гуталін перебрав... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 46);
//  Користуватися послугами усіх по черзі або багатьох. — Боюсь, коли б мені не довелося залишитися вдівцем. Але що зробиш? Уже всіх знахурів на Запорожжі перебрали. Якого тільки зілля вона не пила (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 16).

7. перех., розм. Брати зайве, більше ніж треба. В господі Присташів іще вчора запримітили, що нема Захара, та великої ваги цьому не надали: грошей він не перебрав, навпаки, — ще йому дещо припадало (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 121);
//  Випивати понадміру, дуже багато хмільного. Вздовж довгого столу, тут і там, сиділи ті з гостей, котрі або ще не хотіли спати, або не могли зрушити з місця, перебравши хмільного (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 157).
Перебирати [через] міру [мірку]; Перебирати через край: а) діяти дуже прямолінійно, не рахуючись ні з чим. Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Вілинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 172); б) випивати дуже багато хмільного. Дехто з шляхетства, що бенкетували, порозходились, а другі, перебравши через край, поснули піддавками (Олекса Стороженко, I, 1957, 383).

8. перех. Розібравши на частини для ремонту, знову збирати. Робота була забарна, вимагала терпіння і великого напруження всіх сил, — ..треба було перебрати кожну деталь компресора, вигнути труби для стисненого повітря (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 86).

9. перех., рідко. Брати у кого-небудь, приймати, одержувати від когось. — То пан пропонує мені зраду? — Кречовський враз зблід і машинально потягся рукою до шаблі, але Зорка перебрав її, ще коли садовив його на коня (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 317); Орядин повернув додому. Одержавши звістку про спадщину, прибув, щоби перебрати її (Ольга Кобилянська, I, 1956, 198);
//  у сполуч. із сл. на себе. Приймати на себе все або багато чого-небудь (звичайно про те, що дуже обтяжує, накладає велику відповідальність і т. ін.). Вміла вона поділити з товаришами яку завгодно небезпеку, а клопоти — чисто всі — перебрати тільки на себе (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 35); — Ось побачиш — Федір Іполитович перебере на себе геть усю відповідальність (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 336).

10. перех., рідко. Перейняти від кого-небудь. Днангі перебрав рибальське майстерство від свого батька — Бокудиного діда — Нкала (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 259).

11. перех., розм. Те саме, що переодягати. — Ходіть до моєї канцелярії, хлопці, зігрійтесь трохи, зараз вас переберемо! (Іван Франко, VI, 1951, 173).

12. перех., с. г. Очищати посіви від бур'янів; прополювати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 124.

Коментарі (0)