в означеннях
Тлумачення, значення слова «перебиратися»:

ПЕРЕБИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПЕРЕБРАТИСЯ, беруся, берешся, док.

1. Переходити, переправлятися через що-небудь, звичайно долаючи якісь перешкоди. Народу було ще мало. Лиш де-не-де перебирались через грязьку вулицю зігнуті пішоходи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 385); Сковзаючись і витягаючи один одного за руки, перебиралися [бійці] через насип (Олесь Гончар, III, 1959, 136); Треба було поспішати, щоб завидна перебратися через Карпати (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266); — А скажіть-но, чоловіче добрий, як мені тут через річку перебратись? (Україна сміється, I, 1960, 18).

2. на що, в що. Переміщатися, переходити з одного місця на інше, в інше. Перебираючись з місця на місце, він набрів аж на Басарабію [Бессарабію] (Нечуй-Левицький, II, 1956, 251); — Як же там на заводах у вас тепер? — перебравшись на лежанку, заговорив Данько до продзагонця (Олесь Гончар, II, 1959, 160); Варта перебралася знадвору в теплий засторонок (Яків Качура, II, 1958, 372);
//  також з інфін. Переходити, переїздити на нове місце проживання; переселятися. Він спершу нізащо не хотів перебиратися до нової домівки (Іван Франко, II, 1950, 182); Сказав будувати новий палац на Красногорськім хуторі та й перебрався туди жити (Панас Мирний, I, 1949, 205); Родина Бровченків перебралася в маленький будинок по той бік вулиці (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 31).

3. розм. Те саме, що переодягатися. Анничка побігла з ненею в хату, взяла сорочку й полізла на під перебиратися (Марко Черемшина, Тв., 1960, 105); Флавіап, перебравшися за монаха.., подався до монастиря (Іван Франко, IV, 1950, 152); Ілько з Юрком перебралися в чужі кафтани (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 56).

4. тільки недок. Пас. до перебирати 1, 2, 4, 6, 8, 10—12.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 125.

Коментарі (0)