ПЕРЕБИВАТИСЯ, аюся, оєшся, недок., ПЕРЕБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док.
1. Ставати пошкодженим, зруйнованим і т. ін.; ламатися. Процес обмолоту хліба полягає в тому, щоб виділити все зерно з колоса непошкодженим, а стебло при цьому повинно якнайменше перебиватися (Зернові комбайни, 1957, 14); І пішла демонстрація бабиної сили: і осі ламалися, і шворні лопалися, і обіддя розпадалися, і війя перебивалися (Остап Вишня, I, 1956, 66); Палажка.. вперіщила граблями по воротях.. Граблі перебились пополовині (Нечуй-Левицький, II, 1956, 338).
2. Розбиватися (про все або про велику кількість чого-небудь). Весь посуд перебився.
3. перен. Через якесь втручання припинятися, порушуватися (про вияв, розвиток, хід чого-небудь). Від дзвінка сон перебивається.
4. чим, на чому і без додатка, розм. Терпіти
матеріальні нестатки, обходитися якийсь час малим.
Батько відділив його і на розкиданих чотирьох
десятинах Євдоким перебивався сяк-так, більше кохаючи
круторогих, аніж свою Олену (Михайло Стельмах, I, 1962, 225);
Моя підготовка до інституту була недостатньою..
Тому вчився я поганенько. Нерівно. Через те мені не дали
стипендії, і перші два роки я перебивався уроками
(Олександр Довженко, I, 1958, 13); [Галя:] Он у мене золота медаль
є; збуду її, переб'юся як-небудь, поки місце добуду...
(Панас Мирний, V, 1955, 191);
// Терпіти певний час якісь
незручності, невигідності і т. ін. Вона слухає ніч,
схилившись то в головах своїх дітей, то біля чоловіка..
Нехай вони посплять, а вона вже якось і так
переб'ється (Василь Кучер, Голод, 1961, 101).
♦ Перебиватися з копійки на копійку; Перебиватися
з хліба на воду — жити дуже бідно, перемагаючи
нестатки. — Заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як
аллахові угодно — з копійки на копійку (Іван Ле, Міжгір'я,
1953, 107); Так і жили Глущуки — з хліба на воду
перебиваючись... (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 7).
5. тільки док., розм. Дуже перевтомитися, виснажитися. Яків так перебився та знеміг, що вже не вставав з постелі (Панас Мирний, I, 1954, 230).
6. тільки недок. Пас. до перебивати. Часто сміх той перебивався кашлем, а очі світились і обличчя палали (Леся Українка, III, 1952, 622); Гнітюча тиша почала злегка перебиватися невиразним, ледве вловимим гулом мотора (Ле і Левада, Півд. захід. 1950, 284).