в означеннях
Тлумачення, значення слова «перечувати»:

ПЕРЕЧУВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕЧУТИ, ую, уєш, док., розм.

1. Чути від кого-небудь. Кучугура нахилився над Бистриковою головою і таємниче зашепотів: — У рудничому комітеті я одним вухом перечував: твоїй бригаді збираються давати комуністичне звання (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 33); Лукина перечула через людей, що Удас уже заручився, і втратила останню надію на своє щастя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 348); Прийшли вони до Антося, перечувши, що він такий митець (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 95); Рано в кухні перечула [Кранцьовська] від кухарки, що Славко ходив до вдови Варвари (Лесь Мартович, Тв., 1954, 295).
 Чути-перечувати — дізнаватися про що-небудь з чуток, розмов і т. ін. Аж ось чую-перєчуваю, кажуть люди, що вийшли такі скриньки, що млшиною ріжуть січку (Іван Франко, II, 1950, 38).

2. Відчувати, переживати все або багато чого-небудь. Що нам доводилося перечувати й переживати від її гри, котрій тілько дивуєшся і не знаєш, з чим порівняти (Панас Мирний, V, 1955, 422).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 320.

Коментарі (0)