в означеннях
Тлумачення, значення слова «перед»:

ПЕ́РЕД, у сполуч. із займ. я в оруд. в. одн. переді, передо, прийм. Уживається з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з перед виражають:

Просторові відношення

1. з оруд. і рідко знах. в. Уживається при позначенні: а) розташування, перебування і т. ін. на деякій відстані від переднього боку чого-небудь, лицьової сторони когось, чогось. Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкривав він своїми вітами (Степан Васильченко, I, 1959, 111); Зав'язувала [пані] палець і, держачи його перед себе, бігла з столової в кухню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 250); б) розташування, перебування і т. ін. у безпосередній близькості від кого-, чого-небудь; біля. Зоня помахала хусточкою в себе перед носом (Леся Українка, III, 1952, 654); Поставила [Віста] просто на камені перед вогнищем дерев'яну миску (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9); Панас Половець стояв перед братом Іваном та його комісаром Гертом (Юрій Яновський, II, 1958, 177); в) розташування, перебування на чолі, попереду кого-, чого-небудь. — Постривайте... світ — не хата, А ви малі діти, Нерозумні. Хто ватажком Піде перед вами, Хто поведе? (Тарас Шевченко, I, 1963, 77); Вона йшла перед нього свіжа і чиста.. і сміялась весело й тепло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 213); Перед Чернишем ступав Гай, несучи на собі важку металеву плиту (Олесь Гончар, III, 1959, 60); г) напрямку руху, пролягання в лицьовий бік кого-, чого-небудь або від лицьового боку когось, чогось. Кинь хліб за собою, прийде перед тобою (Номис, 1864, № 4420); Міжгір'я гриміло бойовим клекотом. Перед Чернишем, утікаючи, скреготали по камінню ковані чоботи (Олесь Гончар, III, 1959, 119); Став [Оксен] танцювати гопак на манір лезгинки, пружно викидаючи перед собою носки чобіт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 209); Перед нас дорога простелилась (Максим Рильський, III, 1961, 314).
Перед [самим] носом — дуже близько до кого-небудь. Пан.. бив [хлопця] за те, що той ніби покрав [цяцьки], тоді як.. цяцьки або стояли, або лежали тут же перед носом... (Панас Мирний, I, 1949, 261); Білки дивилися на них з дерев, сотні куріпок ліниво здіймалися в повітря перед самим носом подорожніх (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 211).

2. із знах. і оруд. в. Уживається при позначенні: а) стикання кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь під час або в кінці руху. Ой прибіг мій козаченько та й перед ворота: — Вийди, Дзюбо моя люба (Павло Чубинський, V, 1874, 230); Щодень, то неборак, знай, молиться все богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу. І.. воликів, знай, хльоста батогом, Поки опиниться перед своїм двором (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 46); Перед нами — грізний міст... А за мостом... Гудуть набої... (Володимир Сосюра, II, 1958, 339); Орлюк і Уляна зупинились перед невеликим столом. На столі.. лежав великий війок з колосся (Олександр Довженко, I, 1958, 334); б) зупинки, затримки і т. ін. у зв'язку з якоюсь причиною (чимсь побаченим, почутим тощо). Витріщаються підсліпі очі, уздрівши перед собою польову квітку (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Змучений і втомлений стояв він біля веранди перед зламаною лілією (Олександр Довженко, I, 1958, 408); в) зорового сприймання, оглядання кого-, чого-небудь. Як вийти з тих печер та стати од сонця, — перед тобою усе тільки гори крейдяні біліють високі (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Перед ними в долині розіслалося місто (Панас Мирний, III, 1954, 75); Сиза північ встала потай Перед вояками (Микола Бажан, II, 1947, 71); г) розташування, розміщення кого-, чого-небудь попереду від себе, в безпосередній близькості від себе. Він несподівано сідає на землю і починає розкладати перед собою патрони (Олександр Довженко, I, 1958, 121).

3. з оруд. і заст. знах. в. Уживається при позначенні: а) розташування у безпосередній близькості від кого-, чого-небудь, що має до когось, чогось певне відношення. Еней.., Горілку, пиво, мед і брагу Поставивши перед ватагу, Для збору в труби засурмив (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Олімпіада.. перед Катериною поставила кошик (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 194); б) розташування, зупинки в безпосередній близькості від кого-, чого-небудь з метою подивитися, звернутися і т. ін. Панночка стоїть перед дзеркалом і вже усе зриває з себе (Марко Вовчок, I, 1955, 106); Стає [Іфігенія] перед олтарем (Леся Українка, I, 1951, 162); Гурт збився перед «дошкою змагання», що вже тепер висить на тичці (Андрій Головко, I, 1957, 335); в) зупинки, відступу і т. ін. під тиском кого-, чого-небудь, внаслідок зіткнення з кимсь, чимсь і т. ін. З рабським ушанованням [ушануванпям] розступилися монголи перед незнайомим приїжджим (Іван Франко, VI, 1951, 64).

4. з оруд. в. Уживається при позначенні чиїх-небудь дій, вчинків і т. ін. у присутності когось іншого. Владимир князь перед народом Убив старого Рогволода (Тарас Шевченко, II, 1953, 74); Шовкун, зупинившись, полегшено зітхнув і підійшов до щілини, ніяковіючи перед усіма за своє збентеження (Олесь Гончар, III, 1959, 86).

Об'єктні відношення

5. з оруд. і заст. знах. в. Уживається при позначенні: а) стикання кого-небудь з кимсь лицем до лиця. Дивиться [Хом'як] — іде по полю Висока Правдонька і стала перед ним (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 130); — Ах ти погань!.. Ми обоє зірвалися на ноги. Перед нас була її мачуха (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 66); — Ну, що? Утік? .. Лице прикажчика єхидне переді мною (Володимир Сосюра, II, 1958, 401); б) безпосередньої зустрічі з ким-небудь, повідомлення про прибуття, розмову і т. ін. Звелів [Еней] носилки з верболозу.. Зготовить тіла для виносу, Щоб в них Паллант, Евандрів син, Вельможна, панськая персона Явилася перед Плутона (Іван Котляревський, I, 1952, 268); Приходять якісь судовії два панки. Веліли Горпині стати перед себе, а самі сіли (Марко Вовчок, I, 1955, 262); Накинула [Краньцовська] на себе білу хустину, щоби зовсім закрити волосся. Так прийшла перед Славка (Лесь Мартович, Тв., 1954, 346); Марко стояв перед командиром підводного човна (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 131); Кола зійшов на ґанок і став перед людьми, перед своїм селом, перед синіми горами своєї Верховини (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 45); в) звертання до кого-небудь з розповіддю, промовою і т. ін. або з показом, демонструвавням чогось. Чорт перед чортом сповідався — один моргнув, другий догадався (Номис, 1864, № 7956); Ведмеді танцювали Перед людом на базарах (Леся Українка, IV, 1954, 136); Жалувався раз піп перед попадею, що таки вмру, каже, з нудів (Лесь Мартович. Тв., 1954, 45); Коли Уельський принц зійшов на батьків трон, Він, як наказує традиції закон, Перед підданцями промову мав поважну (Максим Рильський, I, 1960, 233); г) нерівних стосунків між ким-небудь. Економ, що весь час вертиться і завилює тут перед пані, запозирливо дивиться по черзі на панну й юнака (Степан Васильченко, II, 1959, 59); До багатих людей у Йоньки вроджена пошана і повага, тому він і почував себе якось ніяково перед невісткою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 224); д) дій і вчинків, що стосуються певних справ, ситуацій. — Із дерева сього зломити Ти мусиш гілку хоть одну; Без неї бо ні підступити Не можна перед сатану (Іван Котляревський, I, 1952, 122); Перед судом стояло десять чоловіка бурлак (Нечуй-Левицький, II, 1956, 251); — Ніколи не хотілось мені нашої перемоги так, як сьогодні, коли стояв з Уляною перед законом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 251); — Клопотатиму перед німецьким командуванням, щоб його нагородили хрестом, — .. прорік Тадик Шамрай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 539).

6. з оруд. в. Уживається при позначенні: а) можливого або наявного об'єкта, відносно якого хто-небудь діє або відбувається якась дія. Не закривай ока хоч перед ким (Номис, 1864, № 4254); Франка виставляє перед читачем цілу портретну галерею таких хижаків — з залізною волею, з звірячими.. інстинктами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38); — Лише кілька слів — і вся людина перед тобою, — подумав він (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 187); б) можливої або наявної причини дії, вчинків і т. ін. — Я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило (Панас Мирний, III, 1954, 259); Перед силою цієї туги, перед силою людської любові два вбивці мимоволі опустили донизу свою зброю і голови (Михайло Стельмах, II, 1962, 58); — Гай будемо садити. В Тихій долині.. Я поставлю товариша Гризоту.. перед фактом (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 17).

7. з оруд. в. Уживається при позначенні: а) того, що повинно бути здійснене, виконане, зроблене. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223); — Перед нами неабиякий рейд, — звернувся він до бійців (Олесь Гончар, II, 1959, 43); б) того, що є предметом думок, спогадів, пережинань і т. ін. Стояли перед нею давні лихі роки, пригадала вона свою криваву працю (Панас Мирний, I, 1949, 260); — Закохався я і гину, — Каже лицар, — вдень і вночі Бачу я перед собою Ясні оченьки дівочі (Леся Українка, I, 1951, 370); Коли йому говорили про якусь людину, він спочатку бачив перед собою усі ознаки її достатку чи злиднів, а потім самого чоловіка (Михайло Стельмах, I, 1962, 24); в) того, що чекає кого-небудь попереду, в майбутньому. — Перед нами життя, перед нами робота... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 169); З юнацькою жадобою накинувся Багіров на життя, що відкрилося своєю звабливою неосяжністю перед ним (Олесь Гончар, III, 1959, 187).

8. з оруд. і заст. знах. в. Уживається при позначенні: а) випередження в чому-небудь. Соняшники пекохані, непрохані ростуть собі, уганяють одно перед другим вище та вище (Марко Вовчок, I, 1955, 169); Заграло шампанське у головах.. Полилися вітання одно перед другим (Панас Мирний, III, 1954, 289); Вечерю скінчено. Встає перед усіх Пан Підкоморій (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 54); б) порівняння кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; надання переваги кому-, чому-небудь над кимсь, чимсь. У холодочку під платаном Дівча заквітчанеє спить... Дріадам нічого робить Перед такою красотою (Тарас Шевченко, II, 1963, 385); В огні завзятому змагань Перекликаються заводи Гудками.. І зорі меркнуть перед ними... (Володимир Сосюра, I, 1957, 468).

Часові відношення

9. з оруд. в. Уживається при позначенні: а) того, що відбувається напередодні настання чого-небудь. Вже перед світом він наламав очерету, накидав у човен (Нечуй-Левицький, II, 1956, 237); Пізно вночі, майже перед ранком, Огей тихо увіходить до своєї хати (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 250); б) того, що відбувається напередодні яких-небудь подій. Це було літ двоє перед волею (Панас Мирний, I, 1949, 262); — Ні я свого чоловіка перед весіллям не бачила, ні він мене (Леся Українка, III, 1952, 470); Ми копали окоп перед боєм в широкому полі (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 61); в) того, що відбувається напередодні чиїх-небудь дій, учинків і т. ін. Весь тиждень, перед поїздкою до Києва, я був дуже слабий (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 388); Він подав мені розгорнуту книжку, яку перед моїм приходом розглядав на столі (Юрій Яновський, II, 1958, 121).
 Перед тим (сим, цим) — уживається при позначенні того, чому передувало що-небудь. Надвечір до мене зійшлися товариші. Наш гість перед тим трохи відпочив (Терень Масенко, Життя.., 1960, 29); Він не застав Марічки живою. За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне.. А перед цим, за мить, я кляв її за муки, за те, що серце рве (Володимир Сосюра, II, 1958, 158); Перед тим [,] як, складний спол. — уживається на позначення чогось, що відбувається напередодні чого-небудь, передує чомусь. Перед тим як вечеряти, Гнат, вийшовши на ґанок, тонко засвистів (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 108); Перед тим, як зовсім знепритомніти, я почув, що на вбивцю набіг мій.. переслідувач (Юрій Яновський, II, 1958, 124).

10. з оруд. в., заст. Уживається при позначенні минулого часу. Все-таки я тепера можу далеко більше ходити, ніж перед двома тижнями (Леся Українка, V, 1956, 44); Петрусь схуд, зблід, ще сумніший став. Перед чотирма місяцями помер його батько (Мирослав Ірчан, II, 1958, 119); За сержантом.. вибігла мати того самого парубка, котрого перед хвилиною вивели за ворота (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 159.

Коментарі (0)

ПЕРЕ́Д, переду, чол.

1. Передня частина чого-небудь, лицьова сторона когось, чогось. Стілець, що стоїть на чільнім місці, приходиться спинкою до свічада, а передом проти портрета (Леся Українка, III, 1952, 402); Наливайко тримав свого білокопитого коня за поводи й нерухомо стояв передом до Білої Церкви (Іван Ле, Україна, 1940, 309).

2. Передня частина тіла тварини. Окунець-молодець, повернись передом — поговоримо з тобою! (Номис, 1864, № 4250); — Кінь б'є і передом і задом, та де йому скинуть Артема! (Борис Грінченко, II, 1963, 281).

3. Те, що розташовується попереду або є; першим рядом, переднім краєм чого-небудь. Василь.. став по самому переду, де звичайно стоять на селах панки да підпанки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 77); — Ти гадав, що будеш найліпший, а ліпші знайшлися, — посмішкувалися деякі, зиркаючи на парубка, що все з насупленими бровами йшов на самім переді (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 165);
//  передом, на переді, у знач. присл., діал. Попереду. І подумати, — чим Дмитро їй не пара? Парубок трудящий, тільки що убогий, дак іще всі годи його на переді (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 510).
 Вести (водити, повести, показувати, показати і т. ін.) перед: а) йти першим, указуючи шлях іншим. Надувшись голова і паличкою підпираючись повів перед; а судящі.. пішли за головою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); Спочатку Марія Йосипівна сама вела перед, продираючись у хащах.. Потім помітила, що дівчина починає відставати (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 108); б) пертим розпочинати якісь дії, справи і т. ін., звичайно подаючи приклад іншим. Діти клопоталися, начеб їм на турка перед вести йшлося... (Марко Вовчок, I, 1955, 332); — Низова кіннота полковника Ничипора піде показувати перед, а за нею пустимо гармати й піших... (Іван Ле, Наливайко, 1957, 45); в) робити що-небудь раніше й краще інших. Вчені України ведуть перед в одержанні нових матеріалів (Наука і життя, 11, 1966, 3); г) показуючи приклад у чому-небудь, керувати кимсь. Остап косив у писаря сіно. Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий — невтомний! Усьому лад дає, усім перед веде, — отаманує (Панас Мирний, I, 1949, 132); Куди не глянь — вирує труд народу і комуністи скрізь перед ведуть (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 8); д) перемагати кого-небудь у чомусь. — О, тут, знаєте, боротьба, — сказав Мічурін.. — В цій боротьбі черемхи з вишнею веде перед, виходить, черемха. От вона вгорі й дужча, а внизу перемогла вишня (Олександр Довженко, I, 1958, 476).

4. Те саме, що передок 2. Як же я здивувався, коли побачив, що ввесь перед візка заставлений був гарними скляночками (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 405).

5. тільки мн. Частина взуття, яка облягає підйом та верхню частину ступні. У тата були чоботи з блискучими халявами, а на передах — по зовсім новій латці (Іван Багмут, Опов., 1959, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 160.

Коментарі (0)