ПЕРЕДПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕДПЛАТИ́ТИ,
ачу, атиш, док., перех. Складати угоду про
надсилання друкованого видання з попередньою його
оплатою та одержувати це видання за такою угодою.
Роман Гарасимович, крім газет, передплачував з десяток
різних журналів (Олесь Донченко, V, 1957, 510); Сходив [Давид]
потім на пошту, вкинув листа в редакцію газети
«Голос праці» й передплатив газету на три місяці
для хати-читальні на ті гроші, що зібрали тоді ж у
неділю (Андрій Головко, II, 1957, 82);
// Вносити своє ім'я
в списки учасників якихось позик, відрахувань і т. ін.
Незабаром після перевороту 18 брюмера Бонапарт
скликав паризьких банкірів і запропонував їм
передплатити позику (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 88).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 174.