Словник української мови

ПЕРЕДУ́МУВАТИСЯ, ується, недок., ПЕРЕДУ́МАТИСЯ, ається, док. Бути предметом думок, передумування. Стара жінка оповідала все, що бачила на довгім віку, що чулося, пережилося, передумалося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 17); Скільки дум передумається вночі! Скільки мислених розмов і суперечок прошумить! (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 70);
//  безос. Думалося-передумувалося місяцями — як же бути між двох сил, а вирішати треба — раптом, за одну хвилину (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 349).