ПЕРЕ́ДИ́Х, у, чол. Те саме, що передишка. Тисяцький
Михало.. підніс її [чарку] до уст і важко, з передихом,
але випив до дна (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 459).
Без передиху — те саме, що Без передишки (див.
передишка). Отак зминув [минув] рік, як ми поженилися.. Я
працюю та й працюю без передиху (Агатангел Кримський, Вибр., 1965,
370).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 169.