в означеннях
Тлумачення, значення слова «передзвонювати»:

ПЕРЕДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДЗВОНИ́ТИ, оню, ониш, док.

1. Дзвонити по черзі у церковні дзвони;
//  Дзвонити по черзі (про дзвінки різного роду, годинники, струни). Передзвонюють струни, мов дзюрчить струмок (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 24).

2. тільки док. Закінчити дзвонити. — Де у гаспида подівалися двері? — аж скиглить пан Забрьоха; та з серця аж зубами клаца, бо вже давно у всі дзвони передзвонили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); Вже й на «достойно» передзвонили, а Данило Харитонович божився, що чобітки роблені «на замовлення» (Петро Панч, В дорозі, 1959, 13);  * Образно. Тихне робочий день... Переговорили стуки сокир робітників... переполоскали білизну гуцулки в потоках, передзвонили коси.. царинками (Гнат Хоткевич. II, 1966, 374).

3. тільки недок. Дзвеніти від ударів по черзі, в різних місцях (про металеві або скляні предмети). В роботі Анна ставала дедалі швидшою й меткішою, і все частіше та частіше передзвонювали молотки... (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 297); «Ти живий!» — Передзвонював дріт На похилених, чорних стовпах (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 139).

4. Дзвонити ще раз, повторно. Передзвонювати по телефону.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 168.

Коментарі (0)