ПЕРЕГАНЯТИ, яю, яєш і ПЕРЕГОНИТИ, ню, ниш, недок., ПЕРЕГНАТИ, пережену, переженеш, док., перех.
1. Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати,
опинятися попереду; обганяти. Три човни, повні
молодих хлопців, полинули по воді, доганяючи й переганяючи
один одного (Нечуй-Левицький, I, 1956, 434); Хмари.. плавали
по високому небі, одна одну доганяючи, одна одну
переганяючи (Панас Мирний, I, 1949, 345); Візник швидко їхав
поряд трамвайної колії, а його щохвилини переганяли
новенькі гуркотливі трамваї (Олесь Донченко, II, 1956, 83);
Шведські коні мчали хутко, а наш козацький кінь їх
перегнав: примчав раніш од шведів (Юрій Яновський, II, 1954,
123); * Образно. — Тру-ту-ту-у! — все вище і вище
підіймає над лісами свою переможну мелодію ріг, вона
переганяє братів і тривожно трукає в їхніх головах
(Михайло Стельмах, I, 1962, 74);
// перен. Випереджати кого-,
що-небудь у рості, ставати вищим від когось, чогось,
[Оленка:] Там три дуби один одного переганяє.
А біля них росте вже молоденький (Мирослав Ірчан, I, 1958,
174); — Погляньте, товариш кореспондент, На нашу
споруду, на цей монумент! І гордо кивнув на уквітчану
арку, Що зльотом увись перегнала «пожарку» [пожежну
вежу] (Степан Олійник, Вибр., 1959, 270);
// перен. Досягати
більших у порівнянні з ким-, чим-небудь успіхів,
опинятися попереду когось, чогось у певному відношенні.
Юнацтво, захоплене почином старших, виявляло варті
зачудовання намагання не тільки не пасти задніх, а й
переганяти своїх батьків (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 352).
2. Женучи, переміщувати з одного місця на інше
(звичайно худобу). — Завтра переганяйте корів на
Грузьку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 193);
// Переправляти з одного
місця на друге (автомашини та інші транспортні
засоби). Після закінчення польових робіт.. переганяють
машини на центральну садибу МТС (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 93); [Вітровий:] Я піду човен
пережену (Олександр Корнійчук, II, 1955, 214);
// розм. Змушувати
кого-небудь змінити місце проживання, перебування
або роботу, службу і т. ін. — Ми тутечки, — кажуть, —
і обгніздились, і колодязі покопали, і обсіялись; як
стануть нас на шляхи переганять, то пропали й ми,
загине й худобина наша! (Олекса Стороженко, I, 1957, 229);
Переганяли і тримали тут [у концтаборі] полонених з
інших місць (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 108); — Мене
вже з одного місця на друге перегонили вісімнадцять
разів (Степан Васильченко, I, 1959, 145); — От флігель-другий
одремонтують на зиму.. І Гашку переженуть із старого
(Андрій Головко, I, 1957, 255);
// перен., розм. Пересувати
що-небудь з місця на місце. Мовчки переганяв [Ярема]
цигарку з одного кута рота до другого (Михайло Стельмах, II, 1962,
218).
3. Женучи, змушувати перейти, переміститися через
який-небудь простір, перепону і т. ін. Коли-не-коли
проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу
через дорогу (Олесь Гончар, II, 1959, 238);
// рідко. Йдучи,
їдучи і т. ін., минати якийсь простір. — Перегнали вже
ми Устеріки, Де Черемош Чорний з Білим збігся, І
дісталися на більшу воду (Іван Франко, XIII, 1954, 338).
4. Очищати, пересипаючи або пропускаючи через
машину (звичайно зерно). Якось на тік привезли засмічене
бур'яном зерно, і його довелося кілька разів переганяти
на сортировці (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 98); Двічі
перегонили [зерно] на віялці, трієрі (Костянтин Гордієнко, Дівчина..,
1954, 12);
// Переміщати, проштовхувати кров (про
серце). Якщо серце не переганятиме кров по жилах,
то клітини голодуватимуть (Наука і життя, 7, 1958, 61).
5. Перетворювати в що-небудь інше шляхом
перегонки. Перегнати зерно на горілку;
// Відділяти якусь
складову частину. Переганяти молоко на сепараторі;
// розм. Видобувати якусь речовину шляхом
перегонки. — Що ж вона могла вилікувати? — Усякі рани..
і екзему виводили [мати]. — .. А чим же вона
виводила? — Переганяли дерево-горіх... (Михайло Стельмах, II, 1962,
91).
♦ На гречку переганяти (перегнати) див. гречка.