Словник української мови

ПЕРЕГО́НКА, и, жін., спец. Розкладання рідких або твердих речовин на складові частини шляхом нагрівання без доступу повітря. Для очищення рідких речовин від нелетких домішок застосовують перегонку (дистиляцію) (Цікава хімія, 1954, 124).
 Суха перегонка — розкладання твердих речовин на складові частини таким способом. Прожарювання без доступу повітря, якщо при цьому утворюються леткі продукти — гази або пари, — називається сухою перегонкою (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 68).