в означеннях
Тлумачення, значення слова «перегородка»:

ПЕРЕГОРО́ДКА, и, жін.

1. Легка, некапітальна стіна, що розділяє приміщення, простір на частини. Од кахляної грубки до другої стіни йшла.. перегородка і одгороджувала хату од кімнати (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); Бриг розподілено на дві частини: глуха перегородка знизу й до палуби відокремлювала на кормі каюти для начальства, залишаючи багато місця для команди на палубі й в кубрику (Юрій Яновський, II, 1958, 68);
//  Невисокий бар'єр, стінка, що відгороджує, відокремлює одну частину приміщення, простору від іншої. Маруся ближче підсунулася до низенької перегородки і почала говорити (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 224);
//  Те, що розділяє вмістилище, порожнину на частини. Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками (Номис, 1864, № 14321); Серце поділене м'язовою перегородкою на праву і ліву половину (Загальний догляд за хворими, 1957, 75).

2. перен. Те, що відділяє, відокремлює одного або одне від одного, є перепоною між ким-, чим-небудь. Володіння надільною землею розділяє селян тисячею середньовічних перегородок і середньовічною фіскальною «общиною», затримує розвиток продуктивних сил (Ленін, 17, 1971, 149); Вони так і розлучилися б сьогодні, лишивши в своїх серцях почуття гіркого жалю, якби не було цієї ночі, що потрощила всі перегородки (Петро Колесник, Терен.., 1959, 338); У нас. розвиток [національних мов] повинен вести не до посилення національних перегородок, а до зближення націй (Радянська Україна, 26.XI 1961, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 155.

Коментарі (0)