в означеннях
Тлумачення, значення слова «перегортати»:

ПЕРЕГОРТАТИ, аю, аєш і рідше ПЕРЕГОРТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГОРНУТИ, орну, орнеш, док., перех.

1. Повергати, перекидати що-небудь з одного боку на другий. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Юрій Яновський, II, 1958, 55); В залі було так тихо, що, коли завполіт перегорнув на другий бік заяву, вона голосно шаркнула (Григорій Епік, Тв., 1958, 423);
//  Повертати, перекидати один за одним, по черзі; гортати (звичайно сторінки книги, зошита, альбома і т. ін.). Поет механічно перегортав листочки в своєму рукописі (Леся Українка, III, 1952, 699); Вася підійшов до стола, перегортає розгорнуту книжку (Іван Микитенко, I, 1957, 377); Книжки пішли по руках. Їх перегортували, роздивлялись гарненькі малюнки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 339); Сокіл перегорнув кілька сторінок своєї записної книжки (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 62);
//  розм. Перекидаючи сторінки, швидко, поверхово прочитувати, переглядати (книжку, рукопис і т. ін.). Він перегортав і перечитував десятки книжок, довідників (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 91); — Спробуй лише, графе, перегорнути дотеперішнє видання цього Калиновича, — мовив дальше граф Адольф, — сам переконаєшся, з якою чортівською вмілістю воно ведене (Іван Франко, VI, 1951, 232);
//  перен. Згадувати що-небудь (звичайно давноминуле). Перегортаєм літописні дати, Перевертаєм давнини пласти — До зробленого щоб своє додати (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 7).
 Перегортати (перегорнути) сторінку (сторінки) — проминати що-небудь, позбуватися чого-небудь якнайшвидше. В його житті відкрилась найстрашніша сторінка, і він квапився перегорнути її (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 90); Перегортати (перегорнути) в пам'яті [сторінки чого] — згадувати по черзі епізоди давноминулого. Повільно перегортаю в пам'яті сторінки спогадів і переживань (Євген Кравченко, Сердечна розмова. 1957, 42).

2. Перебирати одне за одним, переривати все з якоюсь метою, в пошуках чого-небудь. Ватя довго щось перегортала в саквояжі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 118); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками й неохоче замикає ящик (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 7);
//  Перевертати, перекладати на інший бік (звичайно сіно, траву). В кутку хтось шелестів, неначе перегортав солому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 393); Плоди в міру їх підсихання обережно перегортають (Колгоспник України, 6, 1956, 38);
//  Розгрібаючи, перемішуючи і т. ін., перекидати з місця на місце (що-небудь сипке). Серед спустошеного виноградники стояв робітник, байдужно перегортаючи ломакою попеліючий жар (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 220); Льоня одразу поліз купатися. Дівчата лежали поруч, перегортаючи білий сухий пісок (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 351); Люди на току Пшеницю перегортують сипку (Максим Рильський, III, 1961, 294);  * Образно. Вітер пустелю Перегортає (Леонід Первомайський, II, 1958, 35);
//  перен. Переорювати все по черзі (звичайно земельні маси ви). За допомогою своєї майстерні він зможе убезпечиш; себе достатнім реманентом, щоб перегорнути.. землі, на яких незабаром забуяє благородне море хлібів (Спиридон Добровольський Очак. розмир, 1965, 200).

3. Згинати, перегинати (вдвос, під кутом і т. ін.). — Певне трусити будуть, — промовив він та мерщій за зшиток, ухопив його з стола, перегорнув удвоє (Панас Мирний, IV, 1955, 369); Скинув [Стьопа] капелюшок і, перегорнувши його вдвоє, витер обличчя ним (Андрій Головко, I, 1957, 184).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 155.

Коментарі (0)