ПЕРЕГОВО́РНИЙ, а, е. Признач. для переговорів (у 1 знач.). Вирішили [лейтенант з Левком] скористатися.. вентилятором як переговорною трубою (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 282); Сержант підключився до переговорної лінії (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 67).