Словник української мови

ПЕРЕГРІБА́ТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕГРЕБТИ́, бу, беш; мин. ч. перегріб, гребла, ло; док., перех. Згрібати все або багато чого-небудь. Стась з Кіндратом перегребли ввесь сніг кругом санок і не знайшли тих скриньок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 70);
//  Згрібаючи, переміщати з місця на місце. Маленькою лопатою вона машинально перегрібала дрібне вугілля в ящику (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 115).