ПЕРЕГРІБА́ТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕГРЕБТИ́,
бу, беш; мин. ч. перегріб, гребла, ло; док., перех.
Згрібати все або багато чого-небудь. Стась з Кіндратом
перегребли ввесь сніг кругом санок і не знайшли тих
скриньок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 70);
// Згрібаючи,
переміщати з місця на місце. Маленькою лопатою вона
машинально перегрібала дрібне вугілля в ящику (Вадим Собко,
Нам спокій.., 1959, 115).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 157.