в означеннях
Тлумачення, значення слова «перегук»:

ПЕРЕ́ГУ́К, у, чол. Дія за значенням перегукуватися і перегукнутися і звуки, утворювані цією дією. Згук та перегук неначе розворушив сонне лісове царство (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 80); Розповідає, як із лука Убив турецького царя. Довкіл веселі перегуки Вславляють Байду (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 84); Але ніщо — ні гордих маршів звуки, Ні велемовних тостів перегуки — Не скаже так про наших днів діла, Як прості й чесні роботящі руки (Валентин Бичко, Простота, 1963, 61); Знадвору долинали тихі перегуки сирен (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 134); З-за дверей кімнат ледве чутно перегук телефонів (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 158.

Коментарі (0)