Словник української мови

ПЕРЕІНАКШУВАТИ і рідше ПЕРЕІНАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕІНАКШИТИ, шу, шиш і рідше ПЕРЕІНАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати, переробляти. Надворі кілька робітників метикують над якимось пристроєм до комбайна, щось лагодять, переінакшують, переконструйовують... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179); [Марися:] І що це з батьком сталось, все переіначують! Папінька... Мамінька... Аж чудно! (Карпенко-Карий, I, 1960, 324); — Нашого жіночого серця напевне ніщо не переінакшить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 17); — Діло зроблено, а зробленого трудно переіначити, — сказав владика (Нечуй-Левицький, III, 1956, 51);
//  Зображувати, витлумачувати, розповідати і т. ін. інакше, ніж є в дійсності. Вчений старець казав йому, що тільки друкуванням можна уникнути тої безлічі помилок, яку припускають переписувачі. Часто ці помилки зовсім переінакшують увесь зміст (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 175); Тепер знаходяться на Заході певні низькі фальсифікатори, які хочуть перекрутити, переінакшити творчість Шевченка (Літературна Україна, 30.V 1964, 3).