в означеннях
Тлумачення, значення слова «переїжджати»:

ПЕРЕЇЖДЖАТИ, аю, аєш і ПЕРЕЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок., ПЕРЕЇХАТИ, їду, їдеш, док.

1. перех. і неперех., через (на) що. Їхати, пересуватися (сушею або водою за допомогою яких-небудь засобів пересування) через що-небудь, перетинаючи щось, з одного боку чогось на інший. Прийшлось їм переїжджать через річку на поромі (Панас Мирний, V, 1955, 348); Темрява мовчала. Тоді Гнат рушив далі і став переїжджати струмочок, що дзюркотів унизу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 188); — Та зостаньтесь ночувати, — просив Прокопович, соваючись на стільці, — ніч темна, а вам треба переїздити через Рось (Нечуй-Левицький, III, 1956, 72); Поки переїздили площу, було тихо. Але ось неподалеку ззаду ударив постріл, другий (Андрій Головко, II, 1957, 468); Вони переїхали бродом дві протоки, об'їхали озера-лимани і поскакали вздовж Сир-Дар'ї (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 300); Іде [Дударик], іде — коли море.. Аж тут коник біжить: — Що ж ти, — каже, — без мене. Сідай, перевезу. — Переїхав Дударик на той бік (Павло Тичина, I, 1957, 146).

2. неперех., до (від) кого, в що, з чого. Їхати, пересуватися (сушею або водою за допомогою яких-небудь засобів пересування) з метою зміни місця проживання, перебування. Маня хутко переїжджає з батьком в Луцьк, так що я сподіваюся з нею незабаром побачитись (Леся Українка, V, 1956, 18); — Тату, як ви так полюбили Дмитра, переїжджайте до нас жити, — не раз говорила вдовиця (Михайло Стельмах, II, 1962, 261); В четвер переїздимо, бо завтра кінчаємо роботу в Алушті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 139); Руднев переїздив з одного місця бою на друге, керуючи операцією (Платон Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 41); Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити (Марко Вовчок, I, 1955, 33); Як тільки пожежа в центрі міста припинилася, Наполеон переїхав з Петровської фортеці знову в Кремль (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 346).

3. перех. і неперех., чим, через (повз) що, по чому. Рухаючись, пересуваючись сушею або водою з одного місця в інше, минати щось, проїжджати що-небудь, повз що-небудь. Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля, що переїжджав по вулицях (Іван Франко, VI, 1951, 163); Довелось переїжджати через уже визволену Ригу (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 11); Зеленим лісом, що купався у проміннях весняного сонця, переїздив, грюкочучи,.. поїзд (Осип Маковей, Вибр., 1954, 14); До берега річки під'їхали кілька вершників без сідел, і, доки ми переїздили поруч, — у воді вже плескалося кілька чоловік (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 43); Підійшов до їх сусіда, привітавсь та й каже: «А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти теперки тудою, чутно, ані переїхати» (Марко Вовчок, I, 1955, 357); По дорозі збоку, саме місток переїхали, валка упорожні вертається додому (Андрій Головко, I, 1957, 342).

4. перех., розм. Розчавлювати, калічити кого-, що-небудь колесами під час їзди. Коли чоловік їде — кидає під колесо цурупалок, переїжджа [колесо] його (Номис, 1864, № 13420); Хто чув, як кричать і ридають колеса, коли переїдуть горлянку чи ногу... (Володимир Сосюра, I, 1957, 110);  * Образно. — Вони тілько ходять кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний, I, 1954, 163).

5. перех., рідко. Їдучи, долати певну відстань. Затим-то так наш Уласович і поспіша, що й коневі не дасть здихнути, і сам, не обідавши, тридцять семисотних верст, іще з гоном, не спочиваючи, переїхав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 185.

Коментарі (0)