в означеннях
Тлумачення, значення слова «переймати»:

ПЕРЕЙМАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕЙНЯТИ, перейму, переймеш, док., перех.

1. Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його по дорозі, звичайно беручи в руки. Не все переймай, що по воді пливе! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291); Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього люльку із зубів і змила з голови бриля. — Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227);
//  Брати щось із чиїх-небудь рук у свої; перекладати з однієї руки в другу. Милевський прямує до лікаря, переймає стільчик з правої руки в ліву і вітається з лікарем (Леся Українка, II, 1951, 50); Зворушена Ніна припала Ользі до грудей і сплакнула. Ольга перейняла з її рук букет і почала роздаровувати квіти пасажирам (Літературна газета, 16.XII 1960, 4);
//  Не даючи договорити, переривати, перебивати. [Анна:] У мріях все дозволено. А потім... [Долорес (переймає):]...Один щасливий лицар зліз на гору і доступив руки і серця панни (Леся Українка, III, 1952, 337);
//  зі сл. погляд, усмішка і т. ін. Зустрічати своїм поглядом чий-небудь погляд, усмішку і т. ін. Антін кілька разів помітив, що жінка перейма його погляд, а потому пильно роздивляється на тих, на кого він глянув (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298); Валерій переймає батьків погляд, і Павло Григорович одвертається (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 30);
//  перев. зі сл. лист, пошта. Привласнювати з метою довідатися про зміст написаного. Чи не дістала [Мір'єм] його листів? Невже Айше загубила або хто перейняв? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 156);
//  перен. Намагатися дізнатися про щось, виявляти активний інтерес до яких-небудь новин, повідомлень і т. ін. — Ач, яка молодець Христя! — каже Одарка. — Ми тут за неї кожну чутку ловимо-переймаємо, а щоб бачити — то й не сподівалися (Панас Мирний, III, 1954, 108); Ольга переймала ці головокрутні новини: льодовий спокій і мовчазність, як завжди, ховали від сторонніх її почуття (Яків Качура, II, 1958, 36).
Переймати естафету див. естафета.

2. Затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях; перепиняти. Спізнилась якось, вечерявши, та й біжу хутенько.. Коли він так і вродивсь перед очима моїми! Переймає мене і оббігти не пускає (Марко Вовчок, I, 1955, 128); — Ішли до калинівського хреста люди молитись.. Переймає тих прочан стражник та й каже: «Зайдіть,.. люди добрі, до мене в церкву помолитись» (Остап Вишня, I, 1956, 97); Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть, людей розбивають. Переймуть, хто їде, та й пограбують (Борис Грінченко, II, 1963, 253); Побачивши, як схвильовано походжає коридором Валентин Модестович, Наринський перейняв його, дружньо поплескав по плечу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 385);  * Образно. А вітер не вщухав. Він все збільшувався, переймав наймита, завертав назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 396);
//  Наздоганяючи, затримувати, ловити когось. [Циган:] Ловіть ворягу [злодія], переймайте! (Марко Кропивницький, V, 1959, 276); — Тікають, тікають, лакузи! — репетував Півень.. — Переймай, хлопці, переймай! — викрикували січовики (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 240); Вони поспішалися. Їм треба було перейняти втікачів, поки вони не добралися до сусіднього сільця Суаку та не втекли морем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399);
//  Завертати назад або заганяти додому (звичайно худобу). — Ах, боже... свині в городі... Біжи, переймай... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 218); Дівчат у колі значно поменшало: пройшла череда і треба було переймати корови (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 189); — «Клопіт!» — думаєте ви, видивляючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Панас Мирний, IV, 1955, 320); Якусь заробітчанку, що метнулась була під арку до колодязя, прикажчик перейняв з півдороги конем (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 123);
//  У танці ставати парою чужому партнерові, чужій партнерці. Починаються танці... Донна Анна йде в першій парі з дон Жуаном, потім її переймають інші паничі по черзі (Леся Українка, III, 1952, 354).

3. Запозичаючи або сприймаючи щось від кого-, чого-небудь, ставати у цьому подібним до нього, засвоювати щось, навчатися чогось. Всі дівчата збирались кругом неї, слухали пісень, переймали, а потім самі співали їх (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 17); Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (Михайло Стельмах, II, 1962, 261); То у молодих послушниць питавшись, то сама прислухаючись, перейняла [Галочка] дещо і зуміла деяке слово легенько по складам зложити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 312); Любов, вірність, відданість Україні й інтересам українського народу перейняли в Шевченка всі кращі наші радянські письменники і поети (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 48).
 Переймати (перейняти) в спадщину (в спадок) — успадковувати. Кожне нове покоління, вступаючи в життя, засвоює виробничий досвід усіх попередніх поколінь, переймаючи в спадщину наявні продуктивні сили і відповідні умови суспільного життя (Комуніст України, 4, 1962, 33); Настроївши цимбали престарі, Що перейняв у дар і в спадок од Івана, Не тільки козачка чи там «Ой на горі», А й власне витинав... (Максим Рильський, II, 1946, 187); Переймати (перейняти) досвід — запозичувати досвід (у передових працівників, підприємств і т. ін.). Досвід ковальського цеху переймають колективи інших цехів заводу (Радянська Україна, 31.III 1950, 1); [Настя:] Гості з центру та з райкому приїдуть з ударниками знайомитись. Досвід хочуть перейняти (Олександр Корнійчук, II, 1955, 113).

4. перен. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, настрій і т. ін.). Так сумно переймало щось мою душу й мучило; так невимовно глибоко відчувала я свою самітність (Ольга Кобилянська, II, 1956, 298); Жаку було весело, Жаку було радісно — захват переймав його (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 347); Коли враз збудилася [Маруся], мов штовхнув хто, — жах перейняв її від стіп до голови (Гнат Хоткевич, II, 1960, 218); Хвилювання перейняло його, як перед боєм, можливо, навіть більш високе (Олександр Довженко, I, 1958, 375);
//  безос. Страхом переймає коваля (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 177);
//  Викликати у кого-небудь певне відчуття. Розсміявся великий пан саркастичним сміхом, що молоду дівчину перейняв морозом (Ольга Кобилянська, III, 1956, 362);
//  Сповнювати собою що-небудь. Вірші Тичини сповнені великої людської ніжності, їх переймає чиста юнацька довіра до людини і світу (Поезія і революція, 1956, 23).
 Переймає (перейняло) подих див. подих.

5. перев. зі сл. на себе, в свої руки, на свої плечі. Брати на себе відповідальність за кого-, що-небудь або заміняти когось собою. Могутні дуби вікового гаю довго переймали на себе випущені в Марусю кулі (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 114); Умер ні з того, ні з сього старший син у Кривди, що вже був усе хазяйство на свої плечі од батька перейняв (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 118); Настуся перейняла на себе всі турботи про братів добробут (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 342).
Переймати (перейняти) вину на себе див. вина.

6. рідко. Те саме, що перетинати. На те й уваги їм нема, Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 355); Широкі простори чорноземлі переймали яри, переліски (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 224).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 187.

Коментарі (0)