ПЕРЕКАЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКАЛІ́ЧИТИ,
чу, чиш, док., перех. Калічити всіх або багатьох.
В декількох змаганнях берлінці перекалічили чимало
гравців, і їхньою грою перестали цікавитись (Юрій Яновський,
II, 1954, 24);
// безос. Могло бути, що діти надибали
десь старий снаряд, який не розірвався, стукнули,
мабуть, по ньому, і він тепер вибухнув. Коли це так,
то, мабуть, половину дітей перекалічило (Петро Панч, II,
1956, 211).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 190.