в означеннях
Тлумачення, значення слова «перехід»:

ПЕРЕХІ́Д, ходу, чол.

1. Дія за значенням переходити. — За перехід через кордон я беру тільки по двадцять п'ять і карбованців з душі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205); Парафія стала нікчемна. О. Артемій збіднів, зубожів і почав думати вже про перехід в друге село (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 169); Хто по-справжньому щасливий з його переходу на життя безмандрівне, осіле, так це, звичайно, вона, мати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 197); Бо й справді, хіба не час Григорію готуватися як слід до переходу в члени партії? (Юрій Яновський, II, 1954, 103); Чим відсталішою є країна, якій довелося, внаслідок зигзагів історії, почати соціалістичну революцію, тим важчий для неї перехід від старих капіталістичних відносин до соціалістичних (Ленін, 36, 1973, 5);
//  Визначене місце, у якому дозволяється переходити вулицю. Отут, на розі, 6 перехід, А без сигналу Спішить не слід (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 126).

2. перев. у мн. Пересування з одного місця в інше. Билась [Марта] там з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи, невтомима, як найкращий юнак, байдужна до смерті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 295); Вони [моряки] подали голос трохи згодом і полонили дівчат веселими пригодами, що траплялися з ними в морі, на великих переходах навкруг Європи (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 62).

3. Відстань між двома зупинками у пішій подорожі, в поході і т. ін. Зима, холод на дворі, а в його тільки піджачок та чумарчина. А такі переходи здорові од вокзалів до пересилок (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 236); Тепер спочивали [юнаки] перед останнім переходом до залізниці (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 3);
//  Час, за який можна подолати певну відстань. Роту перекидали з місця на місце. Йшли тим-таки чудернацьким «журавлиним» кроком, роблячи від двадцяти до сорока верст у перехід (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 159); Їй важко було мовчати про свого батька, адже він зовсім поруч, в один нічний перехід на конях (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 59).

4. Місце, зручне або пристосоване для того, щоб переправлятися через що-небудь. Аж одного дня доносять Половецькі рибаки: «Вільні броди й переходи Здовж великої ріки..» (Іван Франко, XIII, 1954, 355); — Я занотував. Ось: «За п'ятнадцять кілометрів на схід від Вільви є на гірському переході провалля, звідки взимку йде пара» (Олесь Донченко, II, 1956, 28);  * Образно. Так, ми мости будуємо у світі.., Щоб друзі тими їздили мостами, Щоб брат до брата броду-переходу У ріках бурноплинних не шукав (Максим Рильський, III, 1961, 9).

5. Спеціальна будова або частина будинку, що з'єднує два приміщення, два боки вулиці і т. ін.; коридор, галерея. Пішли [Еней з Дидоною] к Дидоні до господи Через великі переходи (Іван Котляревський, I, 1952, 72); Хай посвідчать всі парки, кіно і вокзали, Переходи метро хай розкажуть тобі, Як з'являлися очі твої і щезали У невпинній рухливій московській юрбі (Леонід Первомайський, II, 1958, 117).

6. Час, коли що-небудь змінюється; ланка, що зв'язує явища, які переходять одне в інше. Перехід від зими до весни буває завжди для мене критичний (Леся Українка, V, 1956, 138); Дійшовши до середини зали, вона зупиняється, затуливши на мить очі рукою, вражена гострим переходом від темряви до світла (Іван Кочерга, I, 1956, 459). Без [всякого] переходу — зразу, відразу ж. — А тепер, — вигукнула без всякого переходу тітка, — геть звідси, щоб я вас не бачила тут! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 157).

7. спец. Одна із послідовних дій при обробці чи виробленні чого-небудь. Частина операції, що виконується одним і тим же різальним інструментом при обробці однієї і тієї ж поверхні без зміни режиму обробки, називається переходом (Токарна справа.., 1957, 197).

8. діал. Епілепсія, родимець. Бідна дитина, як побивається: стогне у третій хаті, аж сюди чутно. Кажуть, у його — переходи (Панас Мирний, V, 1955, 333); Не звеліла [Катерина] будити дітей у такий час: — Може й перехід напасти від того (Іван Ле, Україна, 1940, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 308.

Коментарі (0)