ПЕРЕХНЯ́БЛЕНИЙ, а, е, діал.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перехнябити. По тому, як у Ярошенка була хвацько перехняблена безкозирка,.. можна було догадатися, що новина .. хороша (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 343).
2. у знач. прикм. Який перехнябився. Старі високі груші вкривали гіллям убогу перехняблену хатину (Нечуй-Левицький, III, 1956, 335); Задихана, перехняблена під вагою напірника, Поля бігла вниз (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 255).