в означеннях
Тлумачення, значення слова «переходити»:

ПЕРЕХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПЕРЕЙТИ, перейду, перейдеш, док.

1. перех. і через що. Йдучи, переправлятися через що-небудь або на другий бік чого-небудь. Переходячи мостом бистру річку, якось глянула [Хима] в чисту воду, та й не пізнала самої себе (Марко Вовчок, I, 1955, 52); Кінні козаки переходили [плесо].., а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах є каюках (Олекса Стороженко, I, 1957, 397); Не хочеться писареві чоботи закаляти, підійшов до калюжі та й не знає, як через неї йому перейти (Україна сміється, I, 1960, 21); Високий був у брамі тій поріг, його переступить не кожен міг. Не перейшла і я (Леся Українка, I, 1951, 288).
Вповні шлях (дорогу) переходити (перейти) див. вповні; Переходити (перейти) дорогу (шлях і т. ін.) див. дорога; Переходити (перейти) з хлібом [і сіллю] — зупиняти весільний поїзд, щоб отримати викуп. Ще тричі їх [молодих І переходили з хлібом і сіллю, торгувалися за викуп, і дружки змушені були випорожнити й другу корзину з горілкою (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 162).

2. перех., через що, чим і по чому. Проходити якийсь простір, яку-небудь віддаль і т. ін. А хто такий У чорній киреї Через базар переходить? (Тарас Шевченко, I, 1963, 136); Переходячи базаром, що на нім було кілька рундуків із красним крамом та позаторішньою сухою таранею, ми побачили фабриканта (Олесь Досвітній. Вибр., 1959, 97); Колись в хороми я зайшов, Давно покинуті панами. І ряд покоїв перейшов, Набитих зерном та мішками (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 197); Перейшовши навшпиньках цих тридцять кроків, вона стала перед дверима (Юрій Смолич, I, 1958, 89);  * Образно. Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти, — через довгії мости переходить і рости (Павло Тичина, II, 1957, 7);  * У порівняннях. Прожив [Дідок] той вік, мов поле перейшов, Квітчастеє, веселе та зелене... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 87);
//  Рухатися через що-небудь. Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе (Максим Рильський, I, 1956, 62); Наше листування на час було перервалося, доки через ваш колгосп переходив фронт (Юрій Яновський, I, 1954, 68); Микула витяг з рани сукчо, але куля перейшла плече наскрізь і він не мав способу переконатися, чи в тілі що не лишилося (Осип Маковей, Вибр., 1956, 459);
//  тільки док., у сполуч. із сл. танець, діал. Протанцювати (танець). Він танець чи два перейде (Словник Грінченка);
//  перен. Охоплювати своєю дією, поширюватися на що-небудь. Перейдуть по серденьку Довгими рядами Всі щасливі спомини (Іван Франко, XIII, 1954, 452); Похмурий передзвін перейшов поступово по всіх палубах (Юрій Яновський, II, 1958, 77);
//  Проходити повз кого-, що-небудь. Підійшов до їх сусіда, привітавсь та й каже: — А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти.. тудою, чутно, ані переїхати (Марко Вовчок, I, 1955, 357).
Не [могти] перейти хати — бути дуже слабим, хворим. Годі! я не можу й хати перейти (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 73); Ні перейти, ні перелетіти див. перелітати; Перейти світ — побувати у багатьох місцях, дуже багато побачити. Хоть [хоч] би я світ перейшов, то такого приятеля я собі не найду, не приєднаю, не зазнаю (Марко Черемшина, Тв., 1960, 12).

3. неперех., розм. Те саме, що проходити 1. Семпроній повагом іде до дверей попід стіною, щоб не переходити поміж громади, скупченої посеред темниці (Леся Українка, II, 1951, 477); З подивом позирала на нього Мирослава, коли він переходив коло неї (Іван Франко, VI, 1951, 15); [Храпко:] Що ж це — всі вже перейшли? Нікого немає? (Панас Мирний, V, 1955, 133); Стрілою кинувся [Матвій] до своєї кімнати, але маса людей у вихідних дверях затримали його. Боротися з ними він не міг, тому стояв, доки всі перейдуть (Мирослав Ірчан, II, 1958, 265);
//  безос. Люди помалу почали розходитись по своїх робочих місцях. Але тут несподівано на високому штабелі з'явився Іван.. Між людей перейшло: — Берник! (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 35).

4. неперех. Йдучи, переміщатися з одного місця в інше. Вони переходили від екіпажу до екіпажу, уважно оглядаючи перед маршем свої машини (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 3); Кілька разів його гукає Галя, але Вустимко мовчить. Він тільки переходить з вишняка під верби (Іван Багмут, Опов., 1959, 14); Розмова Полі почала доходити ще глухіше — очевидячки, жінка перейшла до трюму через незабиту стіну (Юрій Яновський, II, 1958, 157); Він спочатку читав листи, сидячи на канапі, далі перейшов на стілець у протилежний кут кімнати (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 171);  * Образно. Я живу тобою [земле] і для тебе, Вийшов з тебе, в тебе перейду (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 49);
//  Змінювати місце свого проживання. — Знаєш що, Василинко! Кидай свою казарму, переходь до мене та й будемо жити вдвох (Нечуй-Левицький, II, 1956, 122); Розум жив Тогді [тоді] в старій хатинці, Тепер зійшов, Жить перейшов В мальованім будинці! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 187); В останній час до нього перейшов жити якийсь товариш (Юрій Яновський, I, 1958, 110);
//  Міняти місце роботи. Данило Вигон зайшов до Коляди вранці і поклав на стіл берданку: — Здаю пост, Семене Федоровичу. — Це ж як? — Переходжу до трактористів (Микола Зарудний, На білому світі, 1957, 239); Олександр перейшов на військовий завод ще восени (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 21);
//  Починати займатися чим-небудь іншим, розводити щось інше. Незадовго до війни дід Харко перейшов на бджоли — колгосп уже мав і велику пасіку, — почесна праця на старість (Юрій Яновський, II, 1954, 161);
//  Міняти місце або форму навчання. Пояснює [Тонн], що Віталик іде на радіовузол не з метою тепліше влаштуватися, а тому, що там треба заміни, бо найближчий його друг Сашко Литвиненко з осені переходить до інституту на стаціонар — радгосп посилає його вчитися (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 163); Комерційний інститут.. я покинув. Багато малював, особливо карикатур, і твердо вирішив перейти вчитися до архітектурного інституту в Києві (Олександр Довженко, I, 1958, 18);
//  Ставати учнем наступного класу, студентом вищого курсу. Дівчата разом пішли до школи, разом переходили з класу в клас (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 8); Любий Миша! ..Взагалі я помітила, що ти, перейшовши на другий курс, почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше (Леся Українка, V, 1956, 8);
//  у сполуч. із сл. очі, погляд. Повертатися на кого-небудь іншого або щось інше. Від образів його тяжкий погляд перейшов на дівчину, і її налякали й дядькові очі, й химерні губи (Михайло Стельмах, I, 1962, 343);
//  Передаватися від одних до інших (про предмети). Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають; Кухоль ходить, переходить, Так і висихає (Тарас Шевченко, I, 1963, 74); Запах банкнотів, що перейшли не через одну тисячу людських пальців, зовсім одурманив Катерину (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 102).
Перейти крізь сито й решето див. сито.

5. неперех. Покинувши кого-, що-небудь, приєднуватися до іншого або інших. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Лесь Мартович, Тв., 1954, 296); В Сибіру на бік революції переходять робітники армій, що повертаються з Далекого Сходу... (Андрій Головко, II, 1957, 311); Шотландське лицарство усе перейшло Служити в англійському війську (Леся Українка, I, 1951, 354); [Леся:] Нехай мене породив інший клас, не той, до якого належать всі мої друзі, але я перейшла на позиції їхнього класу (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 27);
//  Змінювати віросповідання, приймати нову релігію. Охоплені жадобою влади й багатства, чимало нащадків старокнязівських і дворянських родів, як-от Ієремія Вишневецький, зрадивши свій народ, щоб вільніше було його грабувати, перейшли в католицтво (Олександр Довженко, III, 1960, 76); Марина зрадила Вкраїні, в татарську віру перейшла (Володимир Сосюра, I, 1957, 357).

6. неперех. Ставати власністю іншого, потрапляти в розпорядження до іншого. Стоїте ви, безрадні, і дивитеся, як одна за одною переходять ваші полонини в панські руки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 375); Вранці дружина йде на роботу, син і донька — до школи. З другої половини дня стіл переходить у їх розпорядження (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 159); — В нашій оселі житимуть чужі люди; наше добро, певно, перейде тоді в чужі руки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 173);
//  Передаватися у спадщину. Діди і прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками; так від отця до сина.. сотенство і переходило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 152); Василина усе потішає Давида, що після її смерті ґрунт перейде Давидові (Михайло Стельмах, I, 1962, 138);
//  Передаватися кому-небудь. — Як тебе, дівчино, звать? — Так, як хліб жувать, — одразу відповідає та, і під красиво окресленими губами тремтять посміхом вирізані ямочки. Її усмішка переходить і на обличчя Якова: — Чия ж ти розумна така? (Михайло Стельмах, I, 1962, 325); Радість Марини перейшла і на Мар'ю: запалі сумні очі почали тихо загорятися (Панас Мирний, III, 1954, 178); Фред позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним — Кесар. А там уже й на Миколу перейшли ті позіхи (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 65);
//  Поширюватися (про хворобу, пошесть і т. ін.). — Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 217).
Переходити з рук у руки (до рук) — по черзі захоплюватися ворогами, ставати їхньою здобиччю (під час воєнних дій, заколоту і т. ін.). Під час громадянської війни селище разів із двадцять переходило з рук до рук (Петро Панч, II, 1956, 56); Шанці один за одним переходили до рук атакуючих (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 79).

7. неперех. Минати, проходити (про час, події і т. ін.). Ми з тестем з ранку до ночі не розгинаємось, теща — їсти варить та внука бавить. День за днем, ніч за ніччю — так життя й переходило (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 5); Холод той Не уб'є життя. Перейдуть віки, Ожиє дитя (Степан Руданський, Тв., 1956, 69); Зрозумів, мабуть, щось і Васюта; бо, скоро перейшли похорони, зараз, одклонившись гетьманові, повернув до свого двору (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 156);
//  Минати (про хворобу, емоції і т. ін.). Моя нервовість ніби переходить. А як вона минає, а сили приходять, то я знов.. лечу у висоти (Василь Стефаник, III, 1954, 228); Знахурка вислухала, вислухала все дочиста та й: — Не бійтеся, — каже, — воно перейде. Це, відай, на пропасницю заноситься, або бог помилує, перейде (Лесь Мартович, Тв., 1954, 46); Хіврина досада трохи перейшла, вона подумала: «За що ж я дівчину била?» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 113);
//  тільки док., перех. Пережити кого-, що-небудь. — Так, — сказав лікар. — Цей камінець трьох бажань перейшов уже багато поколінь (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 78); [Бабуся:] За радість за твою спасибі, доню. Від неї легше ніч цю перейти (Олександр Левада, Драми.., 1967, 147);
//  безос., розм. Перевалювати через якусь вікову або часову межу. Любов Касянівна вийшла в кухню збуджена від багатолюдства і хвилювання. Хоч їй вже перейшло за п'ятдесят, але в цю хвилину їй можна було дати щонайбільше сорок п'ять років (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 47); Чи півдня, чи надвечір'я, Чи за північ перейшло — Тільки в'їду на подвір'я, А круг мене — все село (Степан Олійник, Вибр., 1959, 72).

8. неперех., розм. Припинятися, переставати йти (про опади). Воно саме тільки перейшов дощ, і скрізь по вулиці калюжі були (Україна сміється, I, 1960, 21); Гарно ж було, як гроза перейшла, що й сказати не можна! (Павло Тичина, I, 1957, 243); Завірюха трохи перейшла; де в яких хатах уже засвітили (Любов Яновська, I, 1959, 54);
//  тільки недок. Випадати (про дощ). Тут остатніми часами переходили дощі, але не затяжні, а так, громові, — година-дві, і знов ясне небо (Леся Українка, V, 1956, 54).

9. перех. і неперех., також через що, за що. Перевищувати що-небудь. Видатки так значно переходили доходи, що про дальші поїздки не можна було більше й думати (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 92); Багаточула Маруся про сю Гаджіну,.. але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Гнат Хоткевич, II, 1966, 143); Жар у його, позбавленому крові, тілі перейшов за сорок перший градус (Олександр Довженко, I, 1958, 318).
 Переходити (перейти) межу (міру, через край і т. ін.). а) не дотримуватися, не виконувати чого-небудь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті, видавив вимуштрувану роками посмішку, перевірив, як вона вплинула (Григорій Епік, Тв., 1958, 547); б) виходити за межі допустимого. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 65).

10. неперех., діал. Перестоювати (про тісто). І піч погасла, і діжа перейшла... Насилу опісля сяк-так справилися [Оксана з матір'ю] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 438).

11. неперех. Покинувши або закінчивши що-небудь, братися за інше, звертатися до іншого. Переходжу тепер до інших справ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278); Гаврилюк уже збирався перейти до обрання президії зборів, коли раптом слова попросив Сергій Рудь (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 92); Мар'ян Хомаха іще довго базікав би про свого високого політика, коли б Антін не перейшов зразу до діла (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 26);
//  Переключатися з однієї теми розмови на іншу. Зараз же по тім розмова переходила на телиць, курей, на господарство, відтак знов за ініціативою веселої баби вертала до попередньої теми (Гнат Хоткевич, II, 1966, 405); Непомітно розмова перейшла на спогади про Освєнцім (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 292); — Ти, мабуть, багато світу об'їхав? Ге ж? — перейшов Кузько на свою любиму тему (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).
 Перейти від слів до діла — покінчивши я балачками, взятися до роботи. На подив Ференца, Вася, виявляється, негайно перейшов від слів до діла (Олесь Гончар, III, 1959, 253).

12. перех. і неперех. Міняти спосіб дій, починати діяти інакше. Куркульня переходила в одвертий наступ, це було очевидно (Григорій Епік, Тв., 1958, 94); — Ви на мене не кричіть, — переходить на офіційний тон Підігрітий, — я таких уже бачив! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 123); Іноходець насторожився. З рисі перейшов на важку ходу, почав прясти вухами. А далі зовсім став (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 11); Баяніст перейшов на швидкий танок.. Пари завирували хуткіше (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 97);
//  Змінювати спосіб виробництва або методи роботи, ведення господарства і т. ін. Він прочитає ось, не вибираючи з газети, про життя інших сіл, та й хай подивляться. І це не за горами ж. От у селі Ковалівці.. провадиться землеустрій і переходять на многопілля (Андрій Головко, II, 1957, 132);
//  Використовувати одне замість одного. — Чого ви, так би мовити, зуби скалите? — остаточно розгублює [Миколай Денисович] припасені слова з святих писань і переходить на свою звичну мову (Михайло Стельмах, I, 1962, 410); Немає і гармошки вже [у Грицька], — на балалайку перейшов (Андрій Головко, I, 1957, 344);
//  Змінювати форму звертання до кого-небудь. Катря добре знала, що це означає, особливо тоді, коли Павло ще й переходив у розмові з нею на «ви» (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 308); Дядько Себастіян заглянув у мішок плескатолицього, витягнув покалічений кетяг калини, обурився, одразу перейшов на «ти» (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 235).
Перейти на легкий хліб — перестати працювати; діставати все необхідне для існування, не докладаючи великих зусиль. — То що ти собі думаєш, Тимофію? На легкий хліб перейти? — Мовчіть, тату, про цей легкий хліб, — невесело відповів Тимофій. — Моє начальство до першого приморозку: розділю землю по правді — і піду за чепігами (Михайло Стельмах, II, 1962, 30).

13. перех. і неперех. Поступово змінюючись, перетворюватися в що-небудь інше. Короткі зимові дні швидко змінювались ночами, а ночі, осяяні тисячами електричних зір,.. непомітно переходили в дні (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 452); Мирна гладінь Синюхи поволі міняла барви. Синява непомітно переходила в жовтизну, жовтизна бралася оранжевим (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 146); Зненацька озвалося хлипання, спершу тихше, а далі все голосніше й голосніше, і перейшло, нарешті, у голосні заводи плачу (Борис Грінченко, I, 1963, 246); Від капіталізму людство може перейти безпосередньо тільки до соціалізму, тобто спільного володіння засобами виробництва і розподілу продуктів за мірою роботи кожного (Ленін, 31, 1973, 174);
//  Мати що-небудь своїм продовженням, з'єднуватися з чимсь іншим. Розкішні луки непомітно переходили в зарості очерету, крізь які лише де-не-де проблискувала сонячна зибінь повноводої Сир-Дар'ї (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 260); Підборіддя дівчини так непомітно і красиво переходило у шию.., що вже із-за цього можна було б зацікавитись нею скульпторові (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 310.

Коментарі (0)

ПЕРЕХОДИ́ТИ, ходжу, ходиш, док.

1. перех. і неперех. Пройти, обходити все або багато чого-небудь, все цілком, всюди або ходити (про всіх або багатьох). Довгі, плутані шляхи по Україні переходив хлопець після тої страшної події, приховуючи Вогуна від панської кари (Іван Ле, Побратими, 1954, 4); Скільки дідові оті, трохи колесом, ноги переходили (Остап Вишня, I, 1956, 33); [Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (Степан Васильченко, III, 1960, 171).

2. перех. Проноситися довше, ніж щось інше (про одяг). Наші лати переходять панські шати (Номис, 1864, № 1615).

3. неперех., розм. Змінити хід, піти інакше (у грі в шахи, шашки і т. ін.).

4. неперех., розм. Носити плід більше природного строку при вагітності.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 313.

Коментарі (0)